Лещ 2018 обсуждалки.

[SEMEN]

Допис від Webmaster

А на счет спортсменов и народных артистов - ТАК КОГДА ВАМ ЕЩЕ ВЫДАСТСЯ ВОЗМОЖНОСТЬ половить рядом, попробовать себя в "неравном бою" со спортсменами, почерпнуть мастерства из кладязей???

Сьогодні згадав 2006 рік, коли виграв перші в своєму житті змагання - це був саме Осінній Лящ . Заліз в архів, перечитав свій звіт... Прикольно, гарні спогади . А в тому ж 2006-му, перед Домовим Лящем, були ще одні змагання, також перші в моєму житті - Чемпіонат України, на який я потрапив абсолютно випадково і майже насильно . Зараз в це важко повірити, але в Києві на той момент не знайшлось продвинутих фідеристів бажаючих захистити честь столиці . Зі сміливих виявився лише Анатолій Мефодійович Дубина (Trolik), а мене приставили до нього напарником )). На той момент я був просто любителем-початківцем, який тільки почав освоювати фідер і взагалі, ловив з трубочкою-протизакручувателем... . В напарники до Анатолія мене зісватав наш спільний знайомий - Роман Яковенко (РМ), зі словами: "О! Семен, потрібно зіграти на ЧУ від Києва, ми облажаємось якщо не виставимо команду! Всі відмовились, ти останній кого я знаю на Доміку з фідеристів...!" . Умів Рома вмовляти , всі мої аргументи типу - де я, а де спорт, не зпрацювали . На той момент з фідерного оснащення у мене було: один фідер, з десяток годівничок, 0,25 жилка на поводки, пачка якихось гачків, маленький розкладний стільчик, який поміщався в рюкзаку, м"яке відро Акрополіс. З прикормки - Фішдрім в перемішку з молотим курячим комбікормом з пташиного ринку на Куренівці . Порівняно зі справжніми спортсменами я виглядав, як справжіній лошара, який випадково затисався на змагання, ні досвіду, ні оснащення ...
Після участі в ЧУ я зіграв восени на Лящі і виграв його. Всього два дні ЧУ дали такий досвід, що це просто перевернуло мою уяву про рибалку і підштовхнуло розвиватись далі. Тому я вважаю, що участь досвічених рибалок, чи то спортсменів в фестивалях Дому Рибака мали б тільки підвищувати їхній статус і спонукати любителів активніше долучатись, адже у сильних суперників є чому повчитись і змагатись з ними цікавіше. А якщо комусь з них ще й носа вдасться втерти, так то взагалі - рівень ! .
Ну а що до мене, то на даний момент я декілька років як не в спорті (можна сказати, пенсіонер), але час від часу хочеться відчути дух змагань, пережити ці класні емоції, і справа тут зовсім не в призах , просто іноді хочеться драйву

[Кантона]

Нарешті під рукою з"явився нормальний інтернет тож спробую написати свої враження від прекрасного фестивалю та пригадати ті емоції, які подарували легендарні та від цього не менш непередбачуванні треті сходи.

Насправді змагання "Осінній лящ-2018" для мене розпочалися ще на етапі реєстрації. Надто пізно вирішив надіслати заявку. Організатори до того часу оприлюднили вже більше 70ти прізвищ бажаючих наловити лящів на набережній, тож я ледь не щодня перепитував чи мені готуватися до недільного старту. На щастя, погода внесла свої корективи і на етап з"явились найстійкіші. Витягнувши сектор безпосередньо біля столика організаторів на одній із олдскульних тумб, я впродовж туру сповна відчув, що це не банальні змагання, а перш за все фестиваль друзів компанія організаторів разом із друзями внесла особливий колорит у монотонний процес риболовлі. Про уроки менуету тут вже писали вище. На мить я навіть відволікся від фідера і милувався виконанням цього старовинного французького танця справжніми профі.

Закліпсувався на стандартних для цих місць 47 обертів Дайви і фактично без стартового закорма в темпі менше хвилини почав ловити плотву. Така моя активність привернула увагу небайдужих глядачів. Зокрема під час пауз у святкуванні такої непересічної події як "Фестиваль Осінній Лящ", моїми неофіційними тренерами-координаторами ставали відомі актори Віталій Челканов та Валерій Астахов, що для мене було дуже почесно. Тож впасти обличчям в багнюку в такій компанії права я не мав Невимушене спілкування про рибацькі подвиги та снасті абсолютно не відволікало від головного - боротьби за перемогу.

Посеред туру втома почала даватись взнаки. Напередодні відпрацював тур в Українці тож тримати темп ставало все важче. Почалися провали в кльові. Тонший поводок, зокрема 0.1 повертав активний кльов, але ловити такою жилкою на 3х сходах це самогубство Ракушка різала його миттєво. Комбінація живого компоненту з ароматикою також активізовувала рибу на точці. В улові крупна густера та плотва. Розмір та кількість риби давав надію якщо не на перемогу то на призову трійку. Та в підсумку 5 з половиною кілограмів дозволили отримати дерев"яну медаль за четверте місце. Десь не допрацював, десь злив рибу, яка була вже майже в підсаці. Та найголовніше, що отримав безцінний досвід та купу позитивних емоцій за що безмежно вдячний організаторам. Перемоги ще попереду