[Аматор 74]

Спінінг чи балансири? Улюблений SkyLineчи перевірені Select? Дане питання хвилювало ввесь тиждень перед вихідними. Дуже хотілося повторити позаминулорічні рибалки коли до початку січня Десна була відкритою і можна було рибалити з човна. Мало того, активно клював нічогенький судак та періодично влітала красуня-щука. І все було якраз до того, щоб спробувати повторити, але, в суботу, перед риболовлею, товариш провів розвідку по місцям бойової слави і його вердикт був сумним – по Десні йде шуга і тому поджигувати з берега, як і вийти на човні не вийде. Несподівано…

Ну що ж, надвечір моніторимо ситуацію з льодом, телефонуємо друзям і визначаємося з напрямком, і водоймою, де можна буде сміливо рухатись в пошуках окуня нашій злагодженій команді «три центнери». Як не дивно, а поїхали саме туди, куди не планували. Хоча частенько розпочинали риболовлю саме там, коли в інших місцях була ще відкрита вода.

Перші несміливі кроки по «твердій воді», перші удари пенями, перше потріскування криги і перші лунки показали, що лід монолітний і коливається від 8 до 11 см – саме те, що лікар прописав. Можна не переживати і сміливо шукати точки на яких саме сьогодні може клювати риба. Лід прозорий, видно більше ніж на півтора метри все на дні, тому шукаємо місця де хоч трішки менша прозорість і є шанс не розлякати рибу. Водойма знайома як свої п`ять пальців, адже не один сезон вже там рибалимо. Тож ділимось на дві групи. Колеги чіпляють блешні-вертикалки і пробивають одну сторону вздовж повалених дерев і кущиків очерету, я ж одягаю балансир Smile від Selectі пробиваю протилежну сторону де дно встелене лататтям і є плавний схил до ямки. Періодично трапляються ударчики окуня і то в колег, то в мене проскакують окунці приблизно живцевого розміру. Маємо на трьох аж шість жерлиць, тому відразу після виймання риби з ополонки звучить окрик: - Риба!

І я, як власник жерлиць відкладаю вудку і йду ставити чергову жерлицю на яму в надії, що можливо проклюнеться щука поки ми будемо балансирити окуня. Активність риби низька, на кожні 10-12 лунок 1 окунь. Але десь за годину всі жерлиці розставлені, третина водойми пройдена і тепер нас нічого не стримує відвідати пупок з виходом в ямку, де завжди був присутній окунь. Яма має глибину до 6 метрів, а саме на пупку максимум півтора-два метри, далі за ним схил, невеличкий перепад на півметра і сама яма, вірніше вхід в неї. Далі плавний спуск і рівна глибина на протягом двадцяти метрів з виходом на міляк. Коли була присутня течія все було набагато цікавіше. Риба зажди активно рухалась як по ямі так і виходила на пупок. Траплялись рибалки, коли з однієї лунки вдавалося підняти в режимі ліфта на блешню чи балансир більше півсотні окунів пристойного розміру з періодичними трофеями до півкіла і вище.

Проходимо всі «козирні» точки, але тиша, картина не змінюється. Все-таки +3 після – 5 дається взнаки. Окунь закрив рота і пішов на далекі села. Свічу по лункам ехолотом – картина не втішна. Новенький Deeperchirpмалює чітку картинку дня, рел`єф, рослинність, але повну відсутність риби. Просвічую яму, схил, вихід з ями – картина та сама, риби немає. Вирішуємо попити кави, трішки перепочити, адже хоч лід і не дуже тонкий, але бахнути без звички по сотні ополонок пішнею теж непоганий «фітнес». Гаряча кава розслаблює, не хочеться підійматися зі стільчика. Погода суперова, тепло, безвітряно, затишно. Але хочеться клювання. Змінюю Smile на селектівського Alein (хижака), він на сантиметр менший і горбатіший, схожий на окуня з довгим червоним хвостиком. Опускаю до дна, кивок показує що балансир торкнувся дна, піднімаю сантиметрів на 20 вище і тільки роблю перший змах, як відчуваю різкий удар і потяжку зі зрізом балансира. Зубата хижачка начисто перерізала волосінь і попливла по своїм справам. Настрій взагалі падає на нуль. Практично не клює, та ще й такий робочий балансир зрізала. Змінюю на такий же за розміром балансир Акурат, інших чотирьох сантиметрових в мене немає і знову за другим змахом чіткий удар, і невеличка щучка затріпотіла на кризі. Відразу відпускаю малечу дякуючи, що балансир не зрізала. Переходжу на декілька метрів в сторону і в черговій лунці знову б`є щучка яка не дотягує і до півкіла. Знову повезло, взяла за трійник і відразу була амністована. Нехай підростає. Окунь мовчить ніби води в рот набрав.

Вирішуємо пройтись власне по самій ямі, можливо на глибині хтось стоїть. Але декілька лунок Deeperпоказує все те ж рівне дно з рослинністю. Зміщуюсь на схил і за декілька лунок отримую приємний удар з швиденьким перетягуванням волосіні, і пристойний окунь позує для фото. Вже непогано, спрацював балансир під окуня – все-таки канібалізм досить поширена практика як серед окунів, так і серед щук. Але серії нема, один з лунки і все, тиша.

Товариш зміщується на центр ями і на черговому підкиді приманки отримує потужний удар і хтось на тому кінці волосіні чинить гарний спротив. Підводить до ополонки і хитра окуняча морда не пролазить в невеличку лунку. Швиденько і акуратно розширюємо пішнею і красунчик окунь в руках. Оце вже саме те, по що ми їхали, де решта таких мордатих? Швиденько проходимо всю яму – тиша. Непорядок, ми так не домовлялися. Роздражнив апетит і все. Жерлиці також стоять мертво. Колеги вирішують перейти на іншу водойму яка з`єднується з цією невеликою протокою і має вихід до Дніпра, а я залишаюсь переставляти жерлиці. Можливо зміна місця допоможе потрапити на щуку. Ставлю три на схилі, а три переношу на саму глибину. Вода вже охолола до 3 градусів і можливо риба шукає де їй буде комфортніше. Після перестановки жерлиць вирішую ще раз пройтись по лункам де вдалося взяти сьогоднішнього трофея. Там глибина доходить до 6 метрів і тому знову чіпляю Smile, він 5.5 см в довжину - якраз на гарного окуня.

Перші 4 лунки тиша. На п`ятій легенький шкряб. Трішки піднімаю вище і легесенько рухаю, а далі пауза на півхвилини. В кінці паузи він таки здався. Різко смикнув і підсічку вже не потрібно було робити. Не такий звичайно як у колеги, але також приємний горбатий. На тоненький волосіні якраз стала в пригоді котушка, трішки спрацювала трищітка при виважуванні. Давно вже не використовував котушок при ловлі окуня, але коли волосінь 0.16 то з котушкою впевненіше почуваєшся. Продовжую прокачувати лунку, змінюю рівні, швидкість подачі, тримаю максимально паузу – марно. Таке враження, що окуні сьогодні одинаки і не визнають зграї.

Колеги ж впоролися в мілкого окуня який клював практично на кожній проводці. Але розмір бажав кращого, максимально до ста грам. Тому вирішую не кидати жерлиці в надії на вихід щуки і наступні півтори години проводжу в пошуках окуня в видимості на жерлиці. Та сьогодні мабуть «давлєніє», потепління і повний місяць. Окрім п`яти невеличких окунців більше нічого так і не вдається зловити. Починає темніти. Повертаються колеги з півсотнею тараночно - котових окунів. Ну хоч клювало активно. Стільки ж відпустили тих що поменше. Збираємось додому. На сьогодні риболовля закінчилась. Рибу спіймали, провели відмінний день на природі, поспілкувались і отримали задоволення. Якщо мороз не почне укріплювати лід, сонце таки його розтопить, виходили вже з калюжами. За такої погоди можливо повторне відкриття - закриття по спінінговій рибалці. Побачимо. А сьогодні відкриття відбулося. Перший лід відкрили. Всім добра!