Цитата:
Допис від tacha79
Доброго, можна питання, "мисля в слух".
Я зрозумів токарний є, тому
1. Чому просто не наплавити полуавтоматом, а потім проточити?
2. Не перевернути середину, я маю на увазі, вирізати середину і перевернути на 180 градусів і вварити, да геморно, але це можливо.
|
Є не тільки токарний, але як вже вірно зауважили, потрібні "прямі руки з досвідом". Можу від себе додати, що зварювання, точніше наварка, дуже не простий вихід з положення.
По-перше вал отримує "локальну теплову пиздюлину" (с). Куди його після неї поведе - чорту невідомо.
По-друге структура металу після зварювання, дуже "некрасива", якщо можна так сказати. Окрім відсутності ориєнтировки зерен, шов (наварка) може бути з раковинами та кавернами, що в принципі недопустимо. Буде необхідно повторне наварювання, що потягне за собою п.1
По-третє, пам"ятаємо, що маємо справу з нержею, а сварка нержі - саме по собі дуже непроста та недешева справа.
Іноді допомогає пайка. Там простіше як з тепловим навантаженням (вал гріється рівномірно), так і з структурою напайки, але теж не все гладко. Локація контакту з сальником, та контакту з опорною втулкою - дуже поряд. І якщо щось при роботі самої напайки піде не за планом - ... Шкоди наробить, і не малої...
Є більш радикальний вихід із положення. Проточка вала на меньший діаметр. Потім перепрессовка опорної бронзової втулки (потрібно робити нову), та підбір нового сальника з меньшим внутрішнім діаметром. Але - бюджет всього цього перевищує живі бу узли.