[Аматор 74]

Декілька днів не відпускало відчуття, що таки потрібно ще вирватись на риболовлю, адже трофея так взяти і не вдалося не дивлячись на те, що достойні екземпляри судакової і щучої братії таки ловились.
На жаль всі цікаві кольори силікону підвибились, а посилка з замовленням ще не надійшла, тому перелопативши старі запаси і знайшовши пару пачок keitech в правильному кольорі їдемо на пошуки.
На точці, поки ми збираємось, промисловики виймають сітки, нарахували 5 штук і це вже був кінець їх роботи. Сумно, певно нам вже нічого не світить в такій ситуації, але спробуємо, до обіду час є, а потім вітер не дасть порибалити.
Перші пару годин порожньо, неначе в ванні. Ні тичка, ні підкидання, ні удара. Переміщуємось, пробиваємо мілину, звал, яму, вихід з ями - тиша. Сітки роблять свою справу у воді порожньо. Потім знайшов номер патруля - відповіли, що все законно, мають право ставити, але нам від цього не легше.
Перемістились на корчики, певно хоч тут щось залишилось в укритті - і точно. За годину джигу товариш підіймає пару судачків кілушного розміру на останній взятий в мене selectfreek в кольорі шартрез, але й втрачає його на зачепі. В мене поки порожньо, декілька тичків біля корчиків, але без засікання. Товариш ставить мандулу і вирішує простукати правіше від корчів, де починається вихід з ями і є рівний стіл на 4 метрах з водоростями, принаймі восени вони там були. На першій проводці отримує тичок і виводить на поверхню линка...підсікся за нижню щелепу. Навряд чи атакував мандулу, скоріше випадково - сюрприз, вперше таке спостерігали. Але надалі тихо. Півгодини міняємо твістери, віброхвости, мандули, ратліни - жодного контакту.
Вирішуємо припинити безглузде джигування в точці де вже реально немає риби і пошукати білу. Якщо вдасться знайти зграю білої, яка активно рухається - буде шанс в швидкому темпі обловити її і натрапити на судака, який завжди її супроводжує.
Вмикаю deeper і на пошуки. Хвилин 20 просто спостерігаємо на екрані рел'єф, корчикі, перепади глибини, залишки трави і поодинокі силуети рибок...порожньо.
Заходимо на канаву з глибиною під 6 метрів і...нарешті, з'являються сигнали білої, зграйка досить щільна і рухається проти течії, саме те, що нам потрібно. Заходимо вище і простукуємо джигом правіше і лівіше від білої по схилам канави. В самій зграї ніколи не вдавалося впіймати судака, але в декількох метрах в стороні, таки можливо знайти "пастуха".
Чорний вухастий, правильного кольору та розміру keitech на офсеті 6 розміру, мільчити в даній ситуації не потрібно, приманка повинна чітко виділятися - і в бій.
Три проводки тихо, біла пройшла під нами, на екрані порожньо. Вирішую ще раз закинути перед переставлянням човна, можливо патруль десь позаду зграї. На підмотуванні якась нетипова затримка приманки, замість підсікання подаю спінінг максимально вперед, чекаю секунду і різко підсікаю. Приманка на тому кінці шнупа ніби вперлася в стіну - зачеп? Ні, плавне, але потужне кивання головою, sky зігнувся ледь не до ручки і впевнене придавлювання риби говорять про те, що нарешті достойний екземпляр вирішив відірвати шестидюймового ріпера.
На течії перетягування стають ще емоційнішими, розумію приблизний розмір риби, але уява домальовує кілька кілограмів...нічого, в руках все буде видно. Послаблюю фрикціон, корчів немає і судак за кожним ривком вибирає по пару метрів шнура. Досвід підказує, що надовго його не вистачить. Так і є, зморений загинанням спінінгу судак таки спливає. Сидить добре, офсет від select чітко пробив край пащі і шансів розігнути проволоку в судака не було. Широкий, золотистий бік риби, темна спина, розчепірений плавник - справжня краса. Беру рукою - приємний екземпляр. Не особистий трофей, але на перший трофей 2020 року тягне.
Далі знову шукаємо білу, але марно, лише залишки на двох метрах та поодинокі силуети в канаві. Певно пішла далі, та й нам час збиратися.
Поджигували відмінно, всі з рибою та емоціями - на цей раз вистачить вражень.
Всім добра!