[Аматор 74]

"Всего лишь час дают на артобстрел.

Всего лишь час пехоте передышки.
Всего лишь час до самых главных дел..."
В. Высоцкий (с)
З дитинства заслуховувався піснями Висоцького, а ці рядки якраз чітко охарактеризували нещодавню риболовлю на Десні. Останнім часом ну дуже мало доводиться рибалити на улюбленій річці, адже Дніпро зі своїми просторами заманює... в сподіванні потужного трофею. Але не потрібно забувати, що майже всі за четвірки та за п’ятірки, судаки та щуки вдалося впіймати саме на Десні.
Цього разу все сталося практично несподівано. Переглянувши прогноз погоди і пересвідчився, що на вихідні знову зміна погодних умов, рясний дощ, тиск, вітер і всі інші складові "успішного" відпочинку вихідного дня.
А от серед тижня малювало ідеальну картину. Штиль, тепло, хмарки - саме те. Єдине, що протистояло цьому - робота.
Тому варіантів було небагато. В 5-00 підйом, авто, човен, в 6-00 вихід на точку, а о 8-30 "arrivederci".
Перший закид приманки ще в темноті, в невідомість, в пустоту, лише відлуння падіння приманки - Хлюп!
Потім десяти секундне чекання опускання приманки на дно і далі по відчуттям відстукування в руку від SkyLine, адже нічого не видно. Перша проводка пройшла на диво спокійно, без ударів, ривків, зачепів за корчі... навіть не повірив. Як так, Десна, круча, коряжник і без зачепу. Закидаю вдруге 30 грамового вухастого з зелененьким з блискітками Fetish 4" від Select. На цей раз кидаю трохи в берег, там де звал з міляка на глибину, але там ще більше корчів і шанс вдриву в рази збільшується. Але як підказує пам`ять всіх попередніх рибалок в цих місцях саме звідти частенько атакує судачисько. Приманка опустившись на дно чітко відстукнула в руку... Тук... підмотка... Тук... підмотка... Хррр… зачепвся за гілочку корчика і натягнутий шнур з повідцем з флюорокрбону Siglon заспівав на течії… завібрував... трошки попускаю назад і обережненько підкидую приманку вгору кінчиком спінінгу і одночасно роблю один оберт котушкою... перескочив і відразу подаю приманку назад, намагаючись запустити її під корчика... але не знадобилось, відразу отримую міцну покльовку яка передається ніби удар паличкою в руку... ТУК... ЖУХ... потужна підсічка і на тому кінці шнура яскравий спротив. Який на 8 метрах та течії виростає вдвічі. Судак! Крутиться на місті, скоріше за все вперся в корчика і зовсім не бажає виходити, тримаю в натяг і потихеньку намагаюсь вивести. Секунд десять-п`ятнадцять супротиву і він таки виходить з під корчика. Плавно викачую вудилищем, SkyLine відмінно відпрацьовує і не потрібно навіть користуватись фрикціоном. Звичайно, риба не велика, по відчуттям трохи за кіло, але все ж згинає бланк спінінга з тестом 10-35 добре.
Виринає на поверхню в декількох метрах від човна і спокійно заходить в підсак. Не хотілося лізти в холодну деснянську воду голими руками, все-таки вже не літо.
Другий закид і приємний деснянський судачок вже порадував клюванням і спротивом. Невже Джек-Пот і є шанс непогано відловитися? Поправляю приманку і роблю третій закид. А ні, не те... після опускання відчуваю легенький шкряб за гілочку і приманка ніби впирається в бетонну стіну. Засів. Відкидаю дужку котушки і даю шнуру відійти по течії метрів десять, далі піднімаю спінінг максимально вгору і різкими ривками намагаюсь висвободити приманку. Петля від шнура відноситься течією і при різкому смиканні часто приманка вискаує із зачепа. Вже скільки приманок було врятовано таким нехитрим способом, але працює найкраще, коли закидаєш не під кутом, а вниз по течії. Цього разу не вийшло, довелося відриватись. Головне, що шнур Х1 рветься на вузлі з`єднання з флюорокарбоном. Швиденько перев`язуюсь, але втрачаю такі важливі хвилини вранішнього клювання. На Десні бувають дуже короткотермінові виходи судака, інколи 15-20 хвилин і все... можеш ввесь день полоскати приманки і більше не отримаєш жодної покльовки.
Заряджаю знову той же Fetish 4" в 050 кольорі, але пять проводок підряд жодного клювання. Біда. На річці розвиднилось, частково накрив туман, частково ідеальна видимість тому вирішую змінити кислотну приманку на темненьку конячку, адже є в арсеналі рачок RakCraw 2.8" в 110 кольорі. Але він дещо замалий для моїх оснащених на грузки гачків Decoy в розмірах 3/0 та 4/0, тому швиденько переглянув, що є з меншеньких і таки знайшов пачку селектівських офсетів WH 110 в розмірі 2/0. Заряджаю рачка і закид в точку клювання.
Перша проводка на третій підмотці приносить бажаний Тук..але мимо, судак був настільки швидкий, що навіть вся сенсорика спінінга і мої тактильні відчуття на дали змоги зреагувати вчасно... підсік вже пустоту, збив приманку.
Вимотую, поправляю, гарно, що не порвав, лише один поривчик від ікла на клешні рака, але не критично.
Знову закидаю трохи правіше від ймовірного корчика, в берег і тільки - но порівнявся з місцем, де постійно чіпляю за гілочку отримую легенький тюк... на грані фолу, ледь-ледь сколихнувшого вершинку Sky, але підсікаю швидко і вчасно, приємна тяжкість і невдоволені пручання на тому кінці шнура говорять лише про одне - ще один судачок неохоче підіймається з деснянських глибин на поверхню. Майже такий же як і попередній, але пручається не гірше. Таки зі зміною освітлення зреагував на темненьку приманку. Ну, вже два + один схід за трохи більше чим годину - дуже непоганий результат для Десни в місцях де на нього полюють багато любителів судачатини.
Годинник пропікав восьму... ще пів годинки і час на берег. Робота не вовк, але й без неї ніяк. Тому остання перестановка човна на гарну колоду в центрі русла. Дехто про неї з друзів з якими рибалимо знає дуже добре. Однієї осені за три риболовлі вдалося зняти з неї 6 судаків і одну щуку від 1.7 до 5+ кг. Шкода, що багато мулу останнім часом на неї нанесло, глибина впала, дно стало м`якше і риба вже не так точки тримається.
Встигаю зробити 5 повноцінних проводок без клювання змінивши дві приманки, але вже час. Швиденько збираюсь, фото на згадку, крос фіт по складанню човна і гоу...
Вже по дорозі з річки дуже хотілося знову повернутися і почати все з початку. Певно так і буде, але наступного разу, а на сьогодні все.
Дякую Десні за приємні моменти, які знову залишаться в пам`яті і чудову осінню погоду. До наступної зустрічі.