[Tsar]

Чекаю мирної весни,
Чекаю теплої погоди.
Чекаю сонечка й дощів
І відпочинку на природі.
Чекаю я щасливих днів,
Коли нарешті Мир настане .
Війна залишить рідний дім,
А ми боятись перестанем.
Боятись за свою рідню,
переживати за Вкраїну.
Що десь ракета пролетить
І не побачить батько сина.
Що хтось зруйнує рідний дім ,
Скалічить кошеня, собаку.
Що десь зруйновані мости,
А діти так чекають тата...
Я хочу мирної весни ,
Для всього світу й для країни.
Я хочу усмішок ясних і відновити всі руїни.
Заради цього ми живем, плекаєм у серцях надію.
Нас Віра в Бога береже ,
Ми стоїмо за Україну!!!
14 день війни. Тетяна Гусак. 9 березня 2022 р.
--------------------------
Знову вибух серед ночі,
Не стулила мати очі.
В коридорі сидимо,
Страшно глянути в вікно.
Тут сирена заволала ,
Всі рушаймо до підвалу.
Страх в очах, серцебиття.
Ну за що таке життя?
Всі з тяжкими рюкзаками,
Діти туляться до мами...
Пес з великими очима обійма малу дитину.
А дівча -трима кота, що тремтить, як сирота.
Сидимо на каріматах,
Як же хочеться до хати!
Чаю теплого попити,
Про життя поговорити.
Сидимо все й сидимо,
Все нагадує кіно...
Наче діється не з нами,
Як же хочу я до мами !
Холод, сирість ,духота,
Обіймаю я кота.
Сидимо всі у тривозі,
Добре , що не на морозі.
Всі гортаєм телеграми,
Що ж це сталося із нами?
Ми читаємо новини,
щосекунди, щохвилини.
Наче сон страшний , кіно...
На Вкраїну суне зло...
Знов сповіщення лунає,
Про біду попереджає.
Десь працює ПВО,
Зникне ворог всім назло.
Десь ракета пролітає,
Ворог клятий наступає.
А кругом одна пітьма,
Я тулюся до кота.
Ми - одне єдине ціле,
Як же все це надоїло!
Знов тривога в телеграмі,
Я дзвоню рідні та мамі.
Вайбер блимає, мигає
Про загрозу сповіщає.
Всі втомилися сидіти ,
Як же тут життю радіти?!
Ох, набрид мені підвал.
Хочу ванну та бокал.
Все ...ура ...відбій лунає
Всі в квартири поспішаєм.
Трохи їжі та тепла, сон людей всіх огорта.
Пролітають дні за днями,
Меншає людей між нами...
Всі тікають за кордон.
Ох який же страшний сон...
Душ боюся я приймати,
Чую гуркіт біля хати...
Щось десь бахкає, шумить.
Знову серденько щемить.
Поспішаю я поїсти,
В коридорі маєм сісти.
Знов загроза, знов журба,
Знов ракета проліта.
Всі втомилися так жити ,
Супу б нам якось зварити!
Обіймаю я кота ,
Ось таке моє життя!
Я новини все читаю,
За рідню переживаю.
Як там Харків, Суми,Біла?
Як же все це надоїло!
Брату рідному дзвоню,
Проклинаю я війну.
Скрізь руйнація, обстріли ,
Ворог суне , во дебіли!
Люди хочуть позитиву.
Всім бажаю щастя й миру.
Злагоди у кожній хаті,
Щоб були ми всі багаті!
Щоб здоров'я в нас було,
На городі все росло.
Щоб лунав скрізь щирий сміх,
Щастя й радості для всіх!!!
--------------------------
Де той квітень ?
Теплі роси...
Перемога , сміх та сльози...
Щастя, радість та обійми,
Відбудовані будівлі.
Тепле біле молоко,
Пампушки ,сальце , вино.
Рідних , друзів повна хата ,
Всі веселі та багаті .
І здоров'я в всіх міцне ,
На столі - смачне м'ясце.
Ковбаса , сири ,салати....
Всіх запрошують до хати.
Пахне хлібом з часником ,
Чути гамір за столом.
На столі всього доволі : і печеня , й профітролі...
Голубці та виноград ,
Всі шикуймося у ряд!
Запах - на усе село,
От нарешті поїмо!

Мрію про Перемогу та смачну вечерю.
Вечір 14 д.Тетяна Гусак
----------------------------
Думи мої, думи
Сірі, наче хмари.
Що ж це ви ,рідненькі,
Знову у печалі?
Чом залізли в душу,
Де живе НАДІЯ?
Плаче моє серце,
А душа все мріє!
Мріє про СВОБОДУ,
МИРНЕЄ життя.
УКРАЇНІ зичу світле майбуття!
15 день війни.
10 березня 2022 р. Гусак Тетяна
----------------------------
Душою лину я в Карпати.
І серце рветься у політ.
Туди, де височіють хати,
Де я люблю весь білий світ!
Де височіють гори сині,
Де соловей дзвінко співа.
Настане МИР на Україні!-
І згине руськая орда.
10 березня 2022 р. Гусак Т.