[Аматор 74]

Відвідний повідок ставлю завжди однаковий: 120 см і товщина моно 0.22
Цього за очі вистачає для будь-якого окуня, що потрапляє на гачок, правда більше десь кіло триста не довелось виважувати, але впевнений, що вистачить міцності. Так як півторашного судака і задвійку щуку все ж виводити доводилось. Але клюють вони, як правило випадково під час лову окуня.
Спінінги під відвідний використовую різні від favorite до major craft, але враховуючи те, що відвідний це попутно з джигом, то в більшості випадків відпрацьовує sky line. Зріст 254 та жива вершинка дозволяє як комфортно закинути габаритну оснастку, так і провести анімацію приманки та підсікання.
А по ловлі окуня все закономірно. Знаходжу ехолотом брівку з ракушкою чи корчиком на глибинах 2-4 метри...іноді до 5 і виставивши човна так, щоб приманку стягувати з міляка на глибину під кутом до течії. Зачепи звісно трапляються, але коли приманка йде трішки на знос - окуню це подобається, клює він потужніше, різкіше, практично завжди сам засікається і залишається лише вивести полосатого розбишаку на поверхню.
Також досить непогано клюють окуні в місцях де є зворотня течія "обратка". Також постановка човна грає роль. Краще стояти від русла, це дає змогу прокидати в різних напрямках і прямо в берег, і вище та нижче. Але не забуваємо про контроль приманки. Максимально натягнутий шнур до грузила, щоб не пропустити дрібне диррр окунячого клювання.
В жирних окунячих точках можна насмикати відро полосатих хижаків, що несамовито кидаються раз за разом на різноманітні силіконові смаколики.
А от відсіяти мілкуватих окунів не завжди виходить. Ставлю іноді навіть 4 дюймові приманки, а 150 грамовий окунь їх все одно залюбки атакує. Колір від зеленого до натуралки. Дуже непогано виступили твістерки select bugz та freek, а також luky john balist.
Окунь до них завжди нерівномірно дихає.
Проведення певно класичне. Потяжки, підсмикування, попускання та паузи. Варіація різноманітна. Іноді після двох-трьох підсмикувань просто необхідно дати паузу, щоб окунь заїв приманку, а рука самовільно додає ще одну довгу і плавну протяжку, змушуючи окуня нервувати і кинувшись навздогін так заїсти твістера, що без плоскогубців не дістати з пащі без критичних для риби ушкоджень.
Якось так то відвідним балуємось, то джигуємо.