Вже і літо надворі, а сезон хруща так і не відкрито по людськи. Тож ситуацію треба край виправляти! Жук ще є, хоч і не стільки, як прискіпливих кровосісів-комарів. Пару жмень хрущів пропливають в пустий слід і ніхто ними не цікавиться. Остання спроба і жучок тихенько зникає з поверхні, лишивши по собі тільки кола на воді. Це не головень і не жерех, ті завжди з характерним чмаком знімають з поверхні жука, така тихенька манера притаманна нашому новоявленому червонокнижнику в'язю. Витримую нетривалу паузу і підсікаю. Хтось натужно завовтузився в глибині, це явно не недоросль якась. Рибина відчайдушно пручається на потужній Деснянській течії, та все ж опиняється в моїх руках. Гарнющий, круглий, широкоспиний красень золотом переливається в свіжій соковитій ще непожухлій траві. Вже не змарновано сезон хруща, почин є і гарнецький! На останок розбавляю свій вечірній набір трофеїв стандартною для цього року спіннінговою чехонькою. А комарі стають дедалі лютіші в своїх потугах вижити мене з вечірньої ріки.
|