От завжди так буває, плануєш рибалку, збираєшся, готуєшся і на тобі- на виході маєш просто приємний відпочинок на воді. Цю рибалку ніхто не планував, вітри останні дні такі задувають що хоч шапку до голови скотчем матай. Та ось погодка таки дала маленьке віконечко, натякнувши, мовляв: "Хулє нудиться, печи хоч відпочинеш на воді!". Відпочивати ніх... не довелося. Не встиг ще роздуплитися якого я приперся на воду, як вже з льоту довелося добряче вимазати рукавички в рибячий слиз. Ну а що тут вдієш, поганий той рибалка в якого обмундування чисте! Ну... вірніше не поганий... просто не щастить мо людині.
Коротше... щук дався йо..., ну... збожеволів коротше. Вперше за кілька років рибалка пройшла в кращих традиціях славетного 2013 року! Я ледве встиг пару разів гребонути веслами, а вже в голові крутились думки: "на що б його ще зловити її!?".
Одне тільки засмучувало, трофейна все не шла.
Рве на шмаття "Колючку" додвушне, докілюшне і всяко іншобздюшне щуря, одне лише гарненьке та й то, з розряду хіба якщо на спіннінг. Ніііі, таку рибалку без трофея соромно закінчувати, треба налягати на весла в пошуках щастя. Гарна ямища метрів 10-11 а то і більше (по пам'яті, замєрітельного прибора не брав), мо "Гайнт Чаббіка" туди затулить в ту чорнючу безодню!? Летить, пів дня падає на дно, нужду можна справити доки дождешся того провису шнура. І таки є контакт! Щука не аби яка здоровецька та підіймати з такої глибини довелося доволі довго.
Всьо!!! Можна б і розслабитись, та це не зовсім те що треба, апетит прижав під час їжі. Щука біситься, я на воді одньохінькій, орда повалить лише на вихідні, весь світ під ногами, лови як хоч і де хоч. Одна біда- осінній день не презерватив, сильно не розтянеш. Тож подальшу рибалку веду вже по дорозі до бази вирішивши, що дуже багато виходів було на "Хаєр", тож треба таки його край розпочинити, а то свербить. І я таки зробив це, перервав його "рибонезачепливість", акуратненько пронизавши його єдиним захищеним офсетом щучу бороду.
Можна розслабитися нарешті, що я й зробив, доволі нерозсудливо. Ні, нічого дурного, спіднє чисте лишилося, я в плані рибалки виключно. Наче забув для чого приперся на воду. Головна відмінність джеркової рибалки від сидіння на унітазі (від спіннінгу відповідно також), що тут категорично заборонено розслаблятися! Треба записати десь це правило, згодиться! Бачу гарний закутень, шосте чуття засвербіло, але розум відстав, постав ти щось більш зачеписте, та ні, "Хаєр" продовжує бороздити воду і на тобі... хрясь, і десь він зникає з поля зору, а на його місці зявляється велетенське біле плямисте пузило щуки. Не довго музика грала, міхи на цьому баяні репнули! Еххх, перестарався дядя Вова, акі Колючий, з незачепливістю "Хаєра", виплюнула і подалася геть. Давай я в відчаї баламутить воду всіми принадами що є, та даремно, велика щука, вона така, тому власне і виростає великою, бо двічі на ті самі граблі не ступає! Остання мудрість цієї рибалки!