|
Коли перші дві чверті дороги до місця риболовлі чистий та сухий асфальт, то остання чверть завжди - багно та вода...
Доїхати на першу точку не вдалося. Три кілометри по полю з заносами та буксуванням виявились ще гарною дорогою, далі було справжнє пекло....добре, що вчасно повернули назад.
На другу точку з асфальту змогли пропхатися метрів 100 і все...сніго-багнючна маса зупинила нашого Форда. Добре, що не далі заїхали, змогли втрьох випхати авто і повернутись на асфальт.
До точки близько двох кілометрів по полю де від 15 до 40 см мокрого снігу під яким місцями вода - що може бути краще?
Ноги провалювались, сніг чавкав, вода під ним хлюпала, санки з рибальським скарбом з кожним кроком ставали все важчими, але дійшли досить жваво...кросфіт в дії.
А на водоймі - нікого. Тиша, до дзвону у вухах. Перші ополонки показали, що зверху 4 сантиметри льоду, далі 5-10 см води, ще далі 25-30 сантиметрів моноліту...потужно.
Зранку верхній шар льоду тримав і ходити було надзвичайно зручно. По обіді почав валитися, перетворився на кашу, десь назбиралось від 10 до 20 см води - тож комфорт скінчився.
Спробували спочатку балансири - вихватив одненького окуня на Select smile і далі тиша. Причепив блешню, отримав декілька підбоїв і пару живців, не той компот.
А Deeper таки показував рибу. Тому в руки вудку для безмотилки з власноруч свіжезробленим металевим кивком і вперед...по свіжопройденим ополоночкам. Риба відізвалась відразу жвавими клюваннями і перші пліточки почали бадьоро вистрибувати в продавлених заглибленнях першого шару криги, але деякі знаходили вихід під кригу і мігрували в світ "задзеркалля"... довелось класти на рівну кригу. Клювання досить жваві, з загинанням кивка та ударами в руку. Активна риба була до 12.00, далі набігами і в перемішку з окунем. Але можна сказати, що клювало досить пристойно і по 3-4 кг плотво-окуня досить підходящого на посмажити чи затаранити вдалося зловити всім.
Паралельно вперше в житті і "по совєту друзей" поставив на течії аж два "кінці"...але не слідкував за ними і "бубєнчиків" не маю тож підходив раз на годину - 4 плітки таки спокусились, але їх певно, що було більше.
Але не торкнуло...нудоття та ще й руки в мотиля вимазав...мив потім в крижаній воді. Це снасть для пенсіонерів, що вже не можуть інакше спіймати та хапуг-заготівельників, що їдуть "бухати" і напакувати білі - сорі якщо комусь не сподобались мої слова, але нічого спортивного в цій риболовлі немає, як і майстерності. Потрапив на хід білої - напакував...ні - куриш бамбук. Бачив унікума який поставив до 60 штук...місцевий, стоять вони певно стаціонарно і він двічі на день приходить знімати врожай та насаджувати хробаків.
Колеги виставили жерлиці 12 на трьох - п'ять клювань і одна щучка в активі за день.
Три чи чотири рази йшов дощ...але не довго і не рясний, не намочив і не завадив насолодитися риболовлею.
А ще були посиденьки з віски та перчаночкою, ковбаска з салом та квашені огірочки....ну все як потрібно.
По металевому кивку - піде на гірлянду. На безмотилку наче все й добре, але лавсан ближче до смаку. Так, вирішив зробити вудку під гірлянду. Відсотків 98.6, що це буде одноразова акція, але чим чорт не шуткує... як кажуть "дюже сумліваюсь"....
Адже всі ті сєні, підлящики, білоочки та решта різних "кісток" мене ніколи не цікавили від слова зовсім. А справжнього ляща від 3 кг швидше на фідер знайти і в рази цікавіше, як на мене.
Назад дорога була важче. Снігу менше, але води більше. Місцями земля....санчата як якір...на підході до авто колега ввалився майже по пояс...болотина певно підтала.
Але у всіх емоції від риболовлі відмінні: були самі....в тиші...рибка клювала.
До нових зустрічей.
|