Толя, сама станина колись стояла на мобільній рембазі німецького танку, який йшов позаду решти бойових танків і займався дрібним ремонтом.
Потім, після війни вона як трофей якимось чином з*явилася на заводі Більшовик, звідки тато ії і притаскав (він там токарем працював)
На ній стоять ще клейма Рейху.
Бабку він фрезерував сам. Передню. Вона з чавуна.
Задня бабка від якогось совіцького станку, штатна, але підігнана під станину.
Шпіндель я замовляв в інституті Патона, коли там працював по татовій розробці і кресленнях. Зробили дуже гарно ! У 90-х лише за пляшку
Шпіндель дуже складний з третім Морзе і передбачений для застосування фрезерної приставки . Тобто планувалося вставляти у третій конус другий, перший і таким чином кріпити фрезу. А на супорт встановити
обертальний стіл з ліщатами чи шпанайзами (притискаючі призми). Але руки так і не дійшли.
Супорт зібраний також самостійно.
Є гітара, самохід. Тобто майже повноцінний.
По приводу- мінімум механіки.
В якості двигуна дво-кіловатна таблетка з якоїсь французської ЕОМ. Дуже компактна і пласка. Оберти регулюються латром. Єдине- є пару шкивів з більшого на меньший та на валу двигуна дзеркально- з меньшого на більший. Накшталт варіатора, щоб потужність/оберти додатково міняти
Працюю у помешканні на дев*ятому поверсі. На восьмому сусіди не чують
Станок робився протягом 30-ти років