|
16.11.2013 Пірнав на Сіверському Дінці. Ніч, +2, легенький вітерець. Шукаю трофейного судака, замість нього знаходжу сазанів, що стають на зимовку, не стріляю - хоч є екземпляри кг по 12-14. Після 3 годин нирялки гарний судак не знайдений, вже вирішую повертатись шукати сазанят що попадались на початку, коли бачу силует щуки, на вскидку кг 10, (насправді 9). Повільно планує в товщі води коло завала обвішаного обривками сіток, глибина метрів 6-7. Стріляю, погляд фіксує влучання, хватаю линь руками - пізно, щука в стартовому ривку вліта в найближчу сітку і зависає. За три нирка вирізаю щуку зі стрілою з добротної капронової сітки, при цьому сам запутуюсь лівою ногою, а саме чохол з ножа надійно зафіксувався. Не перша така ситуація - намагаючись зберегти спокій не користуючись ножем випутуюсь, вспліваю. Рушниця під рукою, підтягую кинуту щуку - знову зацеп. На цей раз з першого нирка звільняюся від сіток і відпліваю подалі. Щука поволі шевелить плавниками, хлопот не доставля - вдале попадання в загривок. Планую попірнати ще в завалах, тому щоб ніщо не заважало роблю додатковий кукан зі шнура сітки що залишилась на стрілі, чіпляю щуку на нього, та залишаю його прив'язаним до впавшого в воду дерева, так щоб по дорозі назад забрати.
Обстежую завали далі, навколо купи підлящика 100-400 грм, стоять судачки до кг, мрію про їхнього прадіда кг 6-8 і дивуюсь де соми, минулого року в цьому місці їх було не мало. Ще через години дві бачу в самому центрі завала, два сомячих хвости, на перший погляд сомики кг по 5-7. Підплів в притул, бачу помилився в одному кг 12-16, а в іншому трошки за 20. Хоч хвости і рядом - можу до них торкнутися, та стріляти ніяк. На пів замуленні стовбури дерев створили нору з дерев'яними стінками. Згадую не давню возню зі щукою - ні, стріляти якщо і буду то тільки напевно. Возитись на 6 метровій глибині, з виковирюванням гарпуна, а головне не факт що постріл буде вдалий, велика ймовірність що просто покалічу вусача. Щоб довго не вдаватись в подробиці скажу що зробив з різних сторін нирків 12-15, так і не знайшов ракурса щоб мене влаштував. Вирішив трохи допомогти сомам змінити положення. Взяв легенько більшого за хвіст, в якийсь момент не зміг утриматись від спокуси і почав повільно витягувати його з нори. Йшов він легко проте не довго. Хмара муті, пару тичків мені груди, ще декілька ударів головою об гілки при вспліванні на осліп - те що залишилось мені на згадку.
|