Ой на Івана на Купала. Біла Церква.
Сьомого сьомого на Купала на Івана, пішов у ліс не дуже рано,
Коли вже з папороті цвіт зійшов, і Мавки полягали спати,
Бо будуть пестити і лоскотати та гриби збирать мішати.
Тільки я у ліс зайшов – сироїжечку знайшов,
другу, п”яту і десяток – добрий є тобі початок,
а це хто сховався за пеньочок? От ... це ж,
біленький грибочок.
Із ярочка йду під гору й боковим я помічаю зором,
Оце чудова зупинися мить....
Квітка на стовбурі упалої акації помаранчова горить.
Це ж на смак як курячий шашлик
– його величність – сірчаножовтий трутовик.
Моховичок, моховичок, оп... моховичок-качок,
Пузатенький і тугенький – йди в відеречко рідненький.
Находився, поблукав і відерце назбирав,
Душа і тіло відпочили, заряд на місяць получили,
Але за лісом вже скучаю – і Вам того усім бажаю!
Й якісь там фотки прикладаю.
|