На цьому розмову про музику завершую. І перепрошую, що взагалі її почав. Не дивлячись,на те, що для себе давно вирішив, не розмовляти про музику з людиною яка:
-не відрізняє блюз від джазу;
- для якої чоловік(мужчина) ні в якому разі не повинен високо співати;
-голосний хриплий вокал не дивлячись ні на що, не є співом (навіть якщо відносно музики він виконаний досконало);
-яка спів оцінює по тому, що, де і як чуваку притиснули (це мій улюблений висновок "експерту" з музики
);
-непреривно (більше 5с) взяту вокалістом(вокалісткою) ноту, називає завиванням;
-яка ставить в один ряд автентичні українські народні пісні з гоцалками в три (в найкращому разі) акорди, які грають на весіллях;
- і багато інших ознак.
В противному випадку ця розмова перетворюється на розмову фізика-ядерщика і лінгвіста на тему фразеологічних зворотів в мові індіанців черокі, чи про теорію корпускулярно-хвильового дуолізму.
"Румяные домохозяйки зеленеют при слове: "рок!" (с) Костянтин Кінчев.
Перепрошую за багато літер. Образити цим постом нікого не хотів. Прошу зрозуміти правильно
