Cубота – ни что не предвещало беды!
Погода – сказка , как для конца ноября . Вернувшись вечером с работы упаковал в машину все необходимое для предстоящей рыбалки – лодку , мотор , спиннинги и т.д.( приятные хлопоты).Зайдя в подъезд услышал душераздирающие крики раздающиеся с четвертого этажа – это мило беседовали друг с другом мой сынок и его бабушка ( кому бабушка а кому ТЕЩА ) Предмет беседы – можно ли 10ти летнему ребенку ехать в такую сырую погоду на рыбалку и не заболеет ли он там ???? Не буду вникать в подробности полуторачасовой перепалки ( хочу заметить за все это время я не проронил ни слова и жены в это время дома не было, а нервы то не железные) , сынок сказал бабуле что если ему нельзя ехать на рыбалку то и в школу в ближайшую неделю он ходить не будет по причине нелетной погоды – но теща не унималась ( а мозги начали закипать) , тогда я зашел на кухню , открыл холодильник , достал бутылку водки , налил себе соточку – теща внезапно замолчала и начала на меня смотреть . Я выпил посмотрел на нее мутным взглядом и на повышенном тоне сказал – шановна Вам пора спать!!!! И свершилось чудо она молча оделась и с обиженным видом пошла домой.
Вывод: ТЕЩА СУКА ПУГЛИВАЯ особенно в отсутствии поддержки ( жены).
Воскресенье 4-30 зазвонил будильник , пока я раздуплялся малолетний шаман быстренько вскочил с кровати оделся и приготовил кофе ( при этом поднять его в школу в 7-00 удается с большым трудом ).
5-30 выехали из гаража . Состав Я , сынок и Юра. Дорога хорошая , тумана нет , дите дремает на заднем сиденье , едем расслабившись каждый думает о чем то своем . И вдруг с заднего сиденья неожиданно раздается детский крик ( от неожиданности это сродни выстрелу в спину- мурашки по коже и волосы зашевелились на одном месте).
Папа а ты водку взял ???
Взял , взял – спи там!
В 7-10 стоим на берегу Десны , эх красота то какая – ветра нет температура +7 если так и дальше пойдет думаем новый год встретить на открытой воде с наряженной елкой ( не в обиду пингвинам ).
Пока мы распаковываемся сынок начинает ШАМАНИТЬ.
Открутил от термоса колпак , налил в него водку , подошел к воде и вылив в воду половину колпака закричал :
Отсос Петрович Х……..й моржовый
На тебе сто грам и п …………..й
отсюда в Киев !!!!
вылив вторую половину колпачка сказал :
А это тебе ВОДЯНИК !!
После этого взял подсаку и намочил ее.
На вопрос - кто такой ВОДЯНИК ? сынок сказал – а в рыболовном отрывном календаре прочитал.
В 8-00 вышли на воду и сразу же зацеп , 40 минут геморроя и две брошенные сетки извлечены из водной пучины которые в последствии были торжественно спалены на берегу.
Не знаю клевало ли в воскресенье в окресностях Киева но у нас рыбалка прошла довольно таки неплохо. Результат с 9-00 до 14-00 Судак – 3,8 + Щука 3,0 + 1,5+ 1,5 + 1,0 и забагренный за спину гарный ЛЕЩ .
http://fishing.kiev.ua/vag/local/img/1/3/1/029.jpg
По приезду домой решил по подробней узнать кто же такой водяник и вот что я нарыл :
Словник української демонології
ВОДЯНИК
Водяник — демонологічний образ стародавніх повір'їв багатьох народів, що уособлював різновид нечистої сили. Як і всі духи, що є на землі, він, за українськими легендами про створення світу, походить від чорта. Після скинення Богом чорта та злих духів з неба кожен з них летів до землі 40 діб і де опинився тоді, коли Бог сказав «Амінь», там і залишився: у воді — водяник, у болоті — болотяний, у лісі — лісовик та ін. Хоч мотиви легенди виразно свідчать про її християнсько-апокрифічне походження, проте вони не вичерпують джерел формування народних уявлене про водяника. Цей образ зв'язаний з реліктами давніх язичницьких вірувань і культів, з поклонінням слов'ян-язичників божеству рік, озер і криниць. Відтак водяник є персоніфікованим втіленням небезпечної водяної стихії, для задобрювання якої мельник та рибалки приносять жертви у вигляді солі, хліба, вареної риби та ін.
В його образі водночас поєднуються антропоморфні та зооморфні риси: він подібний до діда з довгою бородою, проте має й хвіст. Важливою рисою, що позначає причетність водяника до нечистих сил, є його здатність перевтілюватись у різні істоти: у чоловіка, дитину, козла, пса, качура, рибу тощо.
Мислився водяник як володар ставків, водоймищ, що старшує над русалками та опікується рибами. Вважалося, що живе він у вирах річок, коло млинів. Зловорожі дії водяника щодо людини полягали в тому, що, розгнівавшись, він міг руйнувати греблі, млини, розливати ріки, топити людей.
І у холодній річковій пучині, і серед гострих каменів грізних порогів, і під ряскою на плавневих озерах - усюди водяник почувається повновладним господарем. Ще б пак! Під водою немає істоти, яка могла б чинити йому опір, - беззаперечно підкоряються водяному володарю і риба, і раки, і жаби. Ніхто ніколи не бачив водяника у його природному вигляді. "Шуре-буре-попе-лясте", - жартують сиві діди, описуючи царя підводного царства. Деякі з них стверджують, буцімто водяник може легко перевтілитися у качку або немовля, одягнене в білу сорочку.
Рибалки здебільшого одностайні в тому, що водяник приймає вигляд сома. Це найбільша нічна хижа риба у дніпрових водах. Сом веде самотній осідлий спосіб життя, десятки років він може триматися в улюбленому тиховодді. Головате чудисько з маленькими злими оченятами і довжелезними вусами лежить цілими днями десь під корчем у ковбані і стежить за порядком у своєму підводному господарстві. Рибалки шанобливо називають його "хазяїном". Якщо, скажімо, не вдається наловити риби на рідку юшку, невдаха може зітхнути: "Що ж поробиш, значить, не удостоївся приязні самого хазяїна". Коли водяник сердиться, він рве снасті, заплутує сітки, відганяє рибу. Бувалі рибалки визнають за краще укласти з водяником угоду. У цьому випадку водяне чудисько намагатиметься всіляко сприяти, аби риболовля була вдалою і чемний рибалка, який поважає закони підводного царства, повернувся додому з багатою здобиччю. У цьому йому можуть допомагати піддані водяника. Скажімо, раки перед дощем вилазять на берег та зариваються в пісок. Риба грає, вискакує з води - чекай негоди, вночі може навіть вдарити гроза. Усі відзначають у характері водяника неабияку вередливість, яка часто робить неможливою не лише дружбу з ним, а навіть і нормальне спілкувення. Водяник, як правило, не терпить присутності людей біля своїх угідь. З особливою ворожістю він ставиться до тих, хто забруднює чисті води, розхитує човен, лайкою або свистом порушує чарівну плавневу тишу, вовтузиться у воді темної пори. Жінку, яка приходить на берег після заходу сонця, щоб випрати білизну або навіть просто набрати у відро води, водяник може вхопити за волосся і потягти за собою.
Раніше протягом шести тижнів від Водохрещів селяни не ходили на річку прати сорочок, щоб водяник не вхопився за білизну і не вискочив з ополонки.
Під час вечері напередодні Різдва, скуштувавши борщу зі свіжою або солоною рибою, після якого йшла риба смажена, придніпровські мешканці іноді проголошували: "Не гнівайтесь на Дніпро, щоб не гнівався Дніпро на вас". Рибалки при цьому насамперед мали на увазі гнів володаря підводних глибин. На його честь вони і піднімали чарку.
Так вот Уважаемые коллеги из всего вышесказанного нужно делать выводы и прекращать обзывать многоуважаемого ВОДЯНИКА - Отсосом Петровичем. Поэтому предлагаю в дальнейшем в отчетах писать не О.П. а ВОДЯНИК. А уж смог или не смог кто то из нас укласти з ВОДЯНИКОМ угоду личное дело каждого.
” Жить надо так , чтобы тебя помнили и сволочи." Фаина Раневская