Як і було обіцяно, частину дня було присвячено вібам та грушкам. За декілька днів рибалок мною не було помічено жодної спроби місцевих риболовів ловити на ці типи приманок. Силікон дійсно є найбільш універсальним та ще й до того всього дешевим, однак трапляються ситуації коли з якихось причин він починає значно поступатись в ефективності своїм пластиковим чи навіть металевим альтернативам.
З самого ранку коли поверхність води ще казково парувала і сонечко ще навіть не визирнуло з-поза обрію немов каменярі, численні місцеві рибаки вже безупинно жбурляли свої улюблені силіконові приманки з надією в очах та мріями в серцях. Проте судак не поспішав кидатись на все підряд і досить швидко стало очевидно що ця рибалка буде непростою і попрацювати доведеться чимало.
Кількість бажаючих значно перевищувала можливість розташування й це, ясна річ, час від часу породжувало невеличкі конфліктні ситуації, саме тому я намагався якомога більше часу ловити в вейдерсах під нависаючими над головою гілками які не дозволяють зробити сильний та влучний класичний закид з-за голови. Тут потрібно було миритись і з ще більшою кількістю надокучливих комарів і постійно пильнувати за рівнем води, тому що різкі коливання в пів метри тут трапляються двічі на день.
Отож почнемо з вібів. Оскільки я є максимальним прихильником мінімалізму то з собою майже завжди маю лише порівняно невеличку коробку Meiho Free Case 800ND в якій щільно розташовані всі мої снасті на дві доби рибалки. Цього разу представником типу приманок "Vibrations" було обрано Flagman Credos Vib 80S. По суті це втричі дешевша репліка на вже славнозвісного у нас японця Ima Koume.
Оригінал в мене є також, але ж погодьтесь, жбурляти 540 грн з двома трійниками та ще й в каміннях ідея вельми сумнівна. Kredos важить 15 грамів і досить непогано летить тому за це я не сильно переймався, а от що мене дійсно хвилювало так це величина паузи та дрейсена. І якщо з паузою ще можна було погратись, то от два трійники розташовані в нижніх точках змушували сумніватись в успішності моїх намірів на ділянці з такою кількістю двостулкових молюсків.
Проте вже після першого закиду стало зрозуміло що пауза яку дарує приманка просто залишає осторонь абсолютно всіх конкурентів, а боротьба з тригранкою без проблем вирішується вираховуванням таймінгу падіння віба на дно. На третьому закиді отримую клювання яке змушує всіх нас не спати ночами та їхати на риболовлю. Однак риба не засіклась як слід і зійшла через декілька секунд. Трохи замалі гачки? Згоден, але азарт та бажання якомога швидше спіймати затьмарило розум і попри все я продовжив.
Нестерпно довге падіння на дно, два оберти і протя... Бам! Миттєво підсікаю і відчуваю що цього разу суперник хоч і не велетенський, проте бій дає гарний, а враховуючи що тут скрізь каміння, доводиться форсувати виважування. Цього разу без зайвих сюрпризів. Втім раджу бути дуже обережним якщо берете рибу руками. Судак звичайно не головень, але час від часу теж може неприємно здивувати вас пошуком інструментів для вилучення трійників з пальців.
Після цього судака було спіймано ще декілька ікластих побільше на цю ж приманку, однак, другим пунктом плану на сьогодні була грушка. З цією напрочуд дивною, на перший погляд, приманкою я познайомився на одній з незабутніх рибалок на Київському водосховищі у 2017 році. І цього разу грушка теж не підвела. Розмір судак щоправда був геть малий, але ж і час вже був не "рибний". Сонце почало сильно припікати й ми почимчикували готуватись до поїздки додому.
Ось такою цікавою та досить незвичною була ця рибалка. Знову і знову судак своєю поведінкою доводить нам що лише активні дії, аналітика та ясний розум є найкращими друзями рибака на шляху до його серця.
І я безмежно вдячний нашим хоробрим воїнам за можливість займатись справою свого життя.
Слава ЗСУ! 