Дива погоди та примхи судака
Одразу після повернення додому хотілося лише спати. Та про наступний виїзд ми домовились ще заздалегідь й підготовку до нього планував почати вже наступного дня. Кардинальні зміни у снастях теж відбулись. Умови лову наполягали на більш довгому спінінгу і незважаючи на те що до Райдона я вже звик і не хотілось втручатись в те що й так гарно працює, це був би не я, якби не спробував ще щось покращити.
Отож потрібен був патик для лову джигом вагами 15-35 гр., сильним комлем та довжиною приблизно 250 см. Чому не більше? Все просто. Позаду часто ходять інші рибаки, а деякі з точок просто оточені кущами. З таким високим рівнем води часом доводиться робити закид поціливши не орієнтир на протилежному боці Дніпра, а прогалину між гілками...
Спінінгів у цьому форм факторі досить багато, але дуже вже хотілось познайомитись з старшим братом "сімейства Fortran" Neo 83MH 2.51м 7-34 гр. Гарні відгуки про 76 "емелку" від своїх знайомих судачатників я чув ще з минулої весни але Райдон перекрив мені діапазон 20-60 гр., а оскільки цього року судячи з усього човен нам не світить, була потреба в щось більш вузькопрофільному. Погодьтесь, працювати в середині кастингового діапазону частіше за все набагато приємніше ніж страждати по їх краям.
Спінінг приємно вразив дійсно м'якою вершинкою та достатньо живою серединою. Одразу мушу застерегти відвертих шанувальників вудлищ басового типу або прихильників безкомпромісного екстрафасту що це вудлище не для вас. Воно достатньо швидке для джигу, але не створене для різких підривів тридцяти грамів без натяку на роботу вершинки. Тут дещо про інше. Плавна подача та контроль при сильному вітрі на великих відстанях.
Але давайте врешті-решт повернімось до судаків. До подачі води можна було досить комфортно ловити вантажиками 15 гр. Але якщо уважно простежити на кількість нереалізованих клювань шанувальників лову на футбольні штанги то одразу стає зрозумілим беззаперечний факт того що їм дуже бракує не тактильної чутливості а саме візуального контролю.
Трохи згодом звичні смаколики провокаційних кольорів поступилися місцем більш наттральним кольорам. Віолет та карамель чомусь відверто програвав маслу й навіть помаранчевим варіантам. В важливості постійної зміни типу приманки цього дня могли переконатись всі бажаючі. Звикання майже завжди супроводжувалось невпевненими тюками та кволими спробами відірвати приманці хвоста.
Вже звичні схеми зі збільшенням паузи за рахунок зменшення вантажика та протяжки вудлищем як завжди найкраще боролись з подібними примхами нашого ікластого друга. А попереду у нас невпинно наближається коротка літня ніч та другий день рибалки. Дуже сподіваюсь що вранці я не змерзну немов той цуцик, а в обід не перетворюсь на вугілля...
Слава Україні!
|