Цю ніч перед другим днем риболовлі мені так і не вдалось поспати. Всю ніч в голові знову і знову мій мозок відмовлявся від ідеї викинути з голови ті останні години рибалки й перебував у постійному пошуку відповідей. І ось довгоочікувана 04:00 і мобільний сповіщає що пора швиденько пити чай та вирушати в новий день...
Зарядка, чай з бутербродами, вейдерси, рюкзак і ось старий Борисфен зустрічає нас ранковою прохолодою та величезною кількістю прудконогих місцевих рибалок. В їх трохи заспаних очах читається невимовна впевненість у правильності прийняття рішення.
Тутешні чоловіки здавалося навіть і не чули про якісь чудернацькі забобони про першу рибу, чорних котів чи побажання удачі. А от чутки розповсюджуються дуже швидко і не встиг я зробити перший закид як помітив що цього разу вже майже всі роблять свої перші закиди, а на застібках у переважної більшості з них висять мандули...
Відверто кажучи, я завжди вкрай скептично ставився до цього типу приманок і це було обумовлено умовам в яких мені найчастіше доводиться рибалити. Погодьтесь, жбурляти мандулу туди де офсетний гачок проходить далеко не завжди ідея не надто розумна. Однак, сьогодні на дні мене чатують лише дрейсена та сподіваюсь голодні судаки.
Роблю перший закид і щойно лише мандула досягає дна, як одразу ж отримую гарне клювання. Оскільки до такого я просто не був готовий то і підсікання зробив недостатньо амплітудне і несвоєчасне. Рибка була непогана, але через декілька секунд вправно позбулася від приманки.
За першу годину рибалки вдалось спіймати шість судаків. Найкращими, на мій погляд, були мандули синьо-жовтого кольору. Риба вочевидь була вкрай патріотично налаштована, але коли ви рибачите в місцях з такою кількістю двостулкових молюсків на дні варто якомога частіше уважно слідкувати за цілісністю вставки з флюорокарбону та шнура. Саме так в стані ейфорії на черговому закиді я відправив у дальнє плавання свою мандулу.
Гаразд, робота над помилкою проведена, риба клює, тепер можна вдосталь поекспериментувати і над кольорами та влаштувати невеличкий батл з силіконом. Ікластий не проходив повз резини, однак численні відкушені хвости змушували зменшуватись в розмірах та застосовувати більшу застібку, щоб тим самим переміщувати трійник якомога ближче до п'ятака, але при цьому не надто вбивати його гру. Варто зазначити що така нехитра маніпуляція дійсно значно поліпшила реалізацію.
Декілька слів щодо мандул. До подачі води судак клював майже на будь-які види анімацій і тут найголовніше було не плутати його клювання з системними зачіпами трійників за дрейсену, однак після 09:00 різкі подвійні підриви до яких всі так звикли значно поступались м'яким протяжкам з доволі значними для початку літа паузами на дні.
Однозначно, працювала й часта зміна кольору та грамажу вантажика.
Чи була якась різниця в результативності мандули залежно від виробника? Відверто я її не помітив. Прекрасно працювали як мандули від Днипро Свинец так і від ProfMontazh. Найголовніше в цих приманках це товщина та якість трійників. Занадто товстий дріт швидше за все витримає будь-які навантаження, однак його набагато важче загнати в кістляву пащу риби. А тепер уявіть що у вас їх щонайменше шість... Тому вкрай необхідно застосовувати принаймні вдвічі більшу силу для вдалої реалізації клювань.
Саме тому, якщо у вас прокинеться бажання спробувати мандулу, дуже раджу використовувати спінінги з досить потужним комлем та довжиною не менше 220 сантиметрів. Особливо якщо рибалити доведеться на великих дистанціях та за несприятливих погодних умов. Ну а з приводу того чи дає ще одне заводне кільце між мандулою на вантажиком бодай якісь відчутні переваги нехай кожен визначається сам. Особисто я жодної різниці не помітив.
Наступного разу обов'язково спробую віби та грушки. Проблема полягає лише в тому що трійники на цих приманках розташовані знизу і кожну третю проводку доводиться завчасно припиняти оскільки молюски та вже досить високі водорості немов магнітом тягнуться до їх гачків.
Як завжди, зичу всім нам терпіння та міцного здоров'я!
Слава Україні! 