Якщо жерех перестає успішно ловитись традиційним способом, є два варіанти, один вже двічі випробував- невдало. І варто було зайти з протилежного боку- результат не забарився себе чекати. Перша точка і з льоту жерех лупить Колючого Вовкерстіка, але швидко і сходить. Другої покльовкі чекати не доводиться, але результат такий же. Це починає дратувати. Зміна приманок і ще один красень проходить повз касу!!! 😤😠 Такого провалу Штірліц точно не чекав. Додає нервів і тей факт, що жерех хутко зник. Ну воно й не дивно, стільки шороху навести. Проводка за проводкою і довгоочікуваний тупий удар на струяці, трофей жме кудись в глибину, але щось якось тупо йде. Важко підіймаю "здобич" на поверхню, розчепіривши всі свої "плавці", на поверхні з'являється матьора корчомака, не знехтувала вона жереховим воблером, але ж день такий... навіть безжизнєнная желєзяка умудряється самовільно зійти під берегом у мене, ну... а що ти тоді від риби хо!? Ізрядно виматюкавшись довкола всього що відбулося протягом останніх півгодинки, вирішую змінити місце, тут я вже досталь напакостив. Дорога видалась не сама проста, Десна розгулялась і перелила мені маршрут на нове місце. Згадавши що в руках в мене Тольятті а не х...я якась, як казав один товариш, давлю напряму вброд на гашетку і ось вже і омріяні місця. Не даремно форсував я броди, там то я нарешті й відірвався, ну як відірвався- так, мінімізірував втрачене.
|