|
Рибалка під невпинну мряку- заняття саме по собі так собі, похмурі картини пізньої осені примножені на не найкращі погодні умови наче б і не всиляють оптимізму і бадьорості духу. Але бажання пошукати велику щуку все ж таки сильніше! І ось тут мене чекав ще один неприємний сюрприз! Щука була агресивна, люто атакувала джеркбейт, але... розмір!!! Деяких просто вдавалося зкинути з хвоста приманкі, декому доводилося виколупувати гаки, але, попри часті покльовки- кінцевий результат не тішить! Далі- ще краще! Гарний корч стирчить з під берега, акуратно ціляю під нього і таки гарнюча щукенція випурхує і б'є приманку, але... мимо. І це дуже прикро, бо і риба реально велика і шанс втрачено. А що можна було вдіяти?! Зазвичай в таких ситуаціях виниш себе, ніби щось не так зробив, але ж потім, вгамувавши емоції розумієш- в принципі то зробити нічого і не можливо було. І далі- як прорвало на невдачу! Щуки явно підросли, але що стало!!!??? Абсолютно кожна покльовка закінчувалася точно таким чином як і покльовка тієї великої щуки! А їх було надбагато, десь за першим десятком я вже збився з рахунку. І всі мимо!!! До жодної!!! В кращому випадку тут же ж зхід після нетривалого пручання. Сказати що це дратувало- не сказати нічого. Вже й гаки обдивився: "Мо зламані!?"! Ні, все добре- просто якийся злий дух витає наді мною! Покльовка за покльовкою, опанувати себе стає дедалі важче, часом здавалося, що ще остання крапля і мій новенький тореєвський "Саваж", "суто випадково" міцно вдариться об коліно і випаде далеко в річку! Ще й дощ підсилився і вже не мряка довкола, а половина речей в човні плаває на його дні.
А тим часом, хтось знову вдаряє джерк і миттєво, шнур різко провисає, це остання крапля!!! Швидко вимотую, але якось надлегко йде, приманки і не відчувається. Добре, руки швидше мозку спрацювали і прискорили процес, ех, іноді все ж таки бувають ситуації коли спершу краще зробити ніж подумати! Шнур явно швидше плив до мене ніж я встигав вимотувати і з рештою, просто мимо пронісся повз човен. Хитра щукенція, знає що робити! Але їй це не допомагає і вже скоро її марш зупиняє мій впевнений потяг, відчуття приємне, там явно щось непогане! Ще мить і щука на поверхні, але, разом з тим бачу, як зрадливо приманка теліпається ззовні пащі, таки ж змазала і ця! Зразу на фоні побаченого і витаючого духу "вдачі", в голову полізли сумнівні думки щодо фіналу, тож без вагань вирішую паркувати рибину без всіляких там "прєдварітєльних ласок" і це вдається. Полегшення прокотилося всім тілом, після стількох невдач таки заробити цей бонус, а разом з ним і (поки що) рекорд сезону!
|