Сьгодні стартував з бази "Изумрудная" з наміром порибалити з берега о. Великий та протестувати нове вудлище Блейд (4 - 17 гр.) такої собі фірми Банакс. Але на всяк випадок прихопив із собою куценького вудлика виробництва Ламігласа (не знаю, мужик це чи баба
) а також дещицю різноманітних силіконових девайсів різних виробників.
По дорозі до узбережжя острова не втримався і зробив декілька зупинок на перспективних (з точки зору ехолота) місцях. Ще по дорозі з подивом помітив, що це кляте чудо ворожої технології практично відмовляється показувати наявність хоч якої іхтіофауни. Промацування за допомогою силіконин дна тільки підтвердило правоту цього девайсу... Тільки край періодично на екрані ехолоту з'являлися силуети якихось там мешканців... Біля перспективних ділянок ретельно виставлявся згідно з Фен-шуєм
. Загалом майже годинне промацування дна принесло лише декілька щипків... Лише на останній точці після дебелого смику на першій проводці наступна завершилася чіплянням "ганчірки". На щастя, 10 lb Санлайн Кастевей з честю витримав іспит на розрив, в результаті чого після жалюгідного "тренькання" клята "ганчірка" відпустила джигу. Намагання дістати цю "ганчірку" за допомогою як джиги, так і якоря, успіхом не увінчались. Зате в процесі пошуку була зароблена вкрай зла клювака, яка закінчилась втратою хвоста у силікона (маю надію, що рибі це не зашкодило...).
Зрозумівши, що сьогодні джигітом мені не стати (і слава Богу
) мабуть, у мене Фен-шуй не такий як треба
, нарешті висадися на Terra firma (земна твердь латиною: це я так, хизуюся рівнем інтелекту
). Знайшовши ділянку узбережжя, захищену від хоч і не надокучливого, та всеж-таки вітру, помітив якесь ліниве ляпання по поверхні. З надією на "трофей" у вигляді кільканадцятькілограмової білизни, в результаті одержав лише з пів-дюжини окунців (хоча й непоганих, але й неочікуваних). Після фотосесії усі були відпущені, і тим самим проблема механічної та термічної обробки з подальщим поїданням даних нахаб була вдало вирішена.
Подальші спроби на зворотному шляху до бази вловити щось суттєве успіхом не увінчалися... Добре, що я - не спортсмен, і тому аж ніяк не жалкую про час, "змарнований" на воді без суттєвого "матеріального" результату. Зате повітря - чисте, гаряча кава з термоса на воді - ніякого порівняння з домашньою бурдою (хоча і з тої самої банки), комахи не дошкуляють, дурбеликів на водних мотоциклах і близько немає, "сиріток" зі своїми шл
и на круїзних пароплавах не видно... Мабуть, ще піду, тільки оговтаюсь після надмірної інтоксикації киснем...
P.S. Фотографував усіх окунців, проте, як на мій погляд, чіпляти всіх немає сенсу... По-моєму, вони однакові... (с)