От добре, коли в тебе є можливість рибалити, а ще й риба відгукується на твої проводки та приманки. А то буває не раз, викроїш мінімальну частинку свого часу, а риба закриває рот. Але цими днями в мене наявність часу та непоганий кльов риби зійшлися в одну дорогу.
Тішив сьогодні себе черговим виходом на р. Дністер. Вчора, як я вже писав, рибку я знайшов, та за браком часу ловив порівняно недовго. Так, емоцій було дуже багато. Вони мене й підбили повторити похід сьогодні по своїх перевірених точках для ловлі з берега. Ціллю був окунь, а також щука, яка останнім часом проявляє свою активність на Дністрі. Дивно, адже її в цих місцях практично немає. Саме тому треба встигнути половити зубасту красуню, поки вона дає це зробити.
Отже, впоравшись з своїми справами вранці, почав збиратись в пошуках риби. На годиннику було біля 10 години, коли я почав складати приманки в рюкзак та збирати комплекти. Сьогодні в пару до своєї Yamaga я вирішив взяти новинку свого арсеналу: Favorite Rockstar 682SUL-S. Чому? По-перше, мав нестримне бажання «обкатати» цей спінінг. По-друге, було відчуття, що нині риба може повести себе зовсім по-іншому і можливо треба буде впиратися в ловлю дрібного окуня. Можливо носити з собою два комплекти було трохи безглуздо, та все ж це не спричиняло ніяких незручностей.
Рушаю в дорогу, прикидаючи в умі, де буду ловити. Так, я хотів перевірити вчорашні точки, але в той же момент було бажання «пробити» місця, де ловив окуня в цьому сезоні раніше. Всього таких місць було 5. Три з них були «козирними», а дві інші точки – другорядними. Тобто відвідувати їх при більш-менш нормальному кльові не було б ні часу ні бажання.
По приходу помічаю, що рівень води в річці опустився за ніч ще приблизно на 5см. Мене така ситуація реально тривожить. Але з цим нічого не поробиш. Наразі мусимо миритися з тим, що маємо. Та все ж займаю позицію біля ямки під мостом, де вчора вдалось виманити одного окуня. Була надія, що окунь в денний час на самій ямі активізується, а з течії вдасться виманити судака чи жереха, що тут було не раз. Та от сьогодні дана точка мовчала взагалі. Я на неї вертався разів 5, але жодного разу риба тут не клювала. Всі мої старання були марними і закінчились двома глухими «зацепами».
Простоявши біля півгодини на тому місці, починаю розуміти, що ловити тут немає чого і вирішую йти на межу течії і спокійної води, де любить крутитись окунь і де вчора була впіймана щучка.
На вулиці сьогодні стояла погода значно комфортніша, ніж вчора. Хоча було досить хмарно, та вітру не було взагалі. Напевно тому і було дуже тепло, адже вчора шквальний вітер часом продував «правильний» одяг. Ну це комфортно для мене, але от як реагує на це рибка треба було ще дізнатись.
Зважаючи на світлу пору доби та дзеркально прозору воду, вирішую підібрати максимально помітну для риби приманку. В рух пішла Percas Butcher Swirl 2” в машинному маслі. Розмір підбирав спеціально для окуня, хоча була надія і на щуку. Вчора ж вона спокусилась двохдюймовим Percas Fit Minnow.
Вже перша проводка приносить таку бажану покльовку. На дальній дистанції класичний подвійний підрив приніс результат. Непоганий окунь досить скоро був доставлений до берега. Тішить тут рибка при виважуванні проти течії. Краса! На протязі півгодини я взяв з десяток окунів різного розміру. Були й досить непогані екземпляри, як для мікрухи. Приманка однозначно порадувала.
Ну а далі кльов магічним чином затих. Було дуже дивно: щойно було, як з кулемета, а зараз ловля на стадіоні. Мучила одна думка: а чи не прийшла на це місце щука, яка витіснила окуня. Але кльов я викликати ніяк не міг. Вже було задумався про танці з бубном, але…
Але прийшла мудра думка – поставити приманку більшого розміру. Розмір – не проблема. Проблема – вибрати в своєму арсеналі щось таке, що спокусить рибу не тільки розміром. Зважаючи на те, що Butcher Swirl 2” ловив окуня, а, значить, приманка сьогодні працює, а також любов щуки до фіолетового відтінку, ставлю Percas Butcher Swirl 3” в кольорі Violet silve & blue. Починаю обловлювати територію, починаючи від течії і поступово зміщуючи закиди в сторону берега.
Тим часом наочно спостерігаю 2 виходи щуки прямо біля берега. Але мої старання дістати зубасту звідти були марними. Так просто я здаватись не хотів і продовжував втілювати свою стратегію. І ось на «вибросі» чую, як щось пройшлось по приманці. Щось навіть не пройшлось, а лиш злегка пошкребло. Підсікаю; пусто. Але це вже результат.
Продовжую в тому ж дусі. Не раз помічав, що щука атакує з тої самої точки до тих пір, поки не впіймаєш її, або поки не зріже приманку. Тому вирішено якомога ретельніше обловити точку, де була покльовка. І ось цей шкребок повторюється. Підсічка – «панєслась». Починаю виважувати рибку на тонкому шнурі. Солідний Favorite Rockstar відпрацьовує ривки, а пісня фрикціону звеселяє серце. Ось красуня вже на березі. Видно, що промазала. Але вчасна підсічка виправила ситуацію.
Дивно, але після цієї гості кльов пропав. Як я не намагався звабити рибу, вона не відповідала взаємністю. Тягнув, правда, якусь невелику рибку. Але скоріш всього я під багрив якусь «бєль», яка благополучно зіскочила. Ставало сумно. Настала ситуація, коли «треба мінєти».
А поміняти я вирішив точку. Була в мене одна цікава місцина в запасі, де колись була ямка. Вона то ніби й лишилась, але значно обміліла через малий рівень води та замулення, яке виникло через цей рівень. Все ж пробити таке місце було сенс, адже там рибка повинна триматись. Туди я і попрямував.
Довго думав, що ж поставити на гачок. Приманка повинна була бути не сильно великою, бо приціл був на окуня. В той же час вона повинна була чимось рибу спокушати. Глянувши на хмарне небо, ставлю Percas Fit Minnow 2” в кольорі Blue Pearl, що, в теорії, має нагадувати хижаку малька.
Зміна місця дала свої плоди. Довго покльовки чекати не довелось. В принципі, коли правильно підібрана снасть, приманка, проводка і місце, результат буде. Цього разу відпрацьовувала Yamaga. Скажу, що цікаво половити двома кардинально різними спінінгами в одних і тих же умовах. Відкриваються різні їх нюанси.
Далі чергував спінінги і підловлював окуня. Не обійшлось і без досадних обривів. Ну але на Дністрі без цього нікуди. Все складалось досить чудово. Тільки от хотілось розловити і зрозуміти роботу нових приманок в арсеналі. Тому поставив на гачок Percas Lexxy 2.5”.
Щодо цієї приманки в мене сумнівів не було. Форма робоча і не раз доводила це. А от колір Green Pumpkin grn & gold взагалі шикарно вписується в більшість умов. Він може в різних виробників називатись по-різному, але сам відтінок чудово працює по окуню.
Обловлюю точку, збільшивши тривалість пауз. Правда не сильно, бо це могло сприяти западанню грузила між камінням. Окунь не відкликався, що мене трохи здивувало. Але от на черговій проводці прямо в ногах сталась покльовка «віддай спінінг» і риба зразу почала тікати від берега. Боротьба була цікавою. А ще цікавіше стало тоді, коли я побачив щуку, з пащі якої виднівся флюрокарбоновий поводок. Доставив її на берег, де вона зразу ж «легким движением головы» зрізала 0.22 повідок. Приманка була в самій шахті. Добре, що такий казус стався вже на березі. Довелось провести операцію.
Ну а далі настала печаль печальна. Вкотре переконуюсь, що навіть маленька зміна в погоді і риба перестає клювати. Вийшло сонце і хижак закрив рот. Які місця я не пробував, які приманки не перебирав: не допомогло нічого.
Все ж свою дозу адреналіну сьогодні я отримав. Зрозумів, що окунь починає закривати рот, а щука наразі жирує. Бо хоч її в наших місцях її практично немає, та все ж вона виходить годуватись до берега.
Маю надію, що продовжити мій риболовний марафон на Дністрі в наступні декілька днів мені ніщо не завадить. І якщо так і буде, то рибку я впіймаю, а по можливості і відчитаюсь.