Вiдповiдно до статтi 17 Закону Украiни "Про тваринний свiт", Тимчасового порядку ведення рибного господарства i здiйснення рибальства, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 28 вересня 1996 р. N 1192, та на пiдставi рiшення Науково-промисловоi ради Держкомрибгоспу (протокол вiд 26.11.99 N 2), з метою впорядкування органiзацii промислу в Азово-Чорноморському басейнi та днiпровських водосховищах НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Тимчасовi правила промислового рибальства в басейнi Азовського моря, Режим промислового рибальства в басейнi Чорного моря у 2000 роцi та Режим промислу в днiпровських водосховищах у 2000 роцi (додаються).

2. Начальнику Управлiння науки, сировинних ресурсiв та нових технологiй (I. К. Малицький) забезпечити подання наказу "Про затвердження тимчасових правил та режимiв рибальства в 2000 роцi" на державну реeстрацiю до Мiнiстерства юстицii Украiни i в 10-денний термiн пiсля державноi реeстрацii надiслати його на адреси Мiнекобезпеки Украiни, Головрибводу, Ради мiнiстрiв Автономноi Республiки Крим, обласних, Киiвськоi та Севастопольськоi мiських державних адмiнiстрацiй.

3. Уважати такими, що не застосовуються на територii Украiни, "Правила рыболовства в бассейне Азовского моря", затвердженi наказом Мiнрибгоспу СРСР вiд 15.03.76 N 166.

4. Уважати Режим промислового рибальства в басейнi Чорного моря у 1999 роцi, Режим промислового рибальства в басейнi Азовського моря у 1999 роцi, Режим промислу в днiпровських водосховищах у 1999 роцi, затвердженi наказом Держкомрибгоспу Украiни вiд 18.12.98 N 168 i зареeстрованi в Мiн'юстi 29.12.98 за N 835/3275, такими, що втратили чиннiсть.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови комiтету О. М. Степаненка.
 
 

Голова комiтету	М. Шведенко
ПОГОДЖЕНО:
Мiнiстр охорони навколишнього  природного середовища та ядерноi  безпеки Украiни	В. Шевчук

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комiтету рибного господарства Украiни вiд 31 грудня 1999 р. N 172  Зареeстровано  в Мiнiстерствi юстицii Украiни 25 сiчня 2000 р. за N 43/4264

Тимчасовi правила промислового рибальства в басейнi Азовського моря (далi - Правила) розробленi вiдповiдно до статтi 17 Закону Украiни "Про тваринний свiт", Тимчасового порядку ведення рибного господарства i здiйснення рибальства, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 28 вересня 1996 р. N 1192, та на пiдставi рiшення Науково-промисловоi ради Держкомрибгоспу (протокол вiд 26.11.99 N 2).

Цi Правила визначають порядок здiйснення i регулювання промислового лову в басейнi Азовського моря, за винятком Молочного лиману, рибальство в якому здiйснюeться вiдповiдно до Режиму спецiального використання водних живих ресурсiв на акваторii гiдрологiчного заказника Молочний лиман.

1. Райони дii Тимчасових правил:

1.1. Азовське море з усiма затоками, гирлами, лиманами, у тому числi Сиваш, Керченська протока до лiнii мис Такиль - мис Панагiя.

1.2. Рiчки: Грузький Eланчик, Обиточна, Берда (до греблi Бердянського водосховища), Кальмiус (до Павлопольськоi греблi), Лозуватка, Корсак, Молочна, Великий Утлюк, Малий Утлюк, Кальчик, Зелена, Булганак, Катерлеська, Джарджава, Московська, Байбуга, Приморська, Баксу.

1.3. Iншi рибогосподарськi воднi об'eкти, що сполучаються з Азовським морем i межують з адмiнiстративно-територiальними одиницями, у тому числi канали зрошувальних систем, рибницькi пiдприeмства й нерестово-вирощувальнi господарства. Рибогосподарськими водними об'eктами вважаються водойми й водостоки, якi використовуються (можуть використовуватися) для промислу водних живих ресурсiв або мають значення для iхнього вiдтворення, а також e мiсцем вигулу й проходження мiграцiй.

1.4. Берегова зона, що охороняeться, завширшки 2 км вiд лiнii урiзу води моря й 1,5 км вiд лiнii урiзу води рiк, заток, лиманiв, меж заплавних земель.

2. Охорона й вiдтворення водних живих ресурсiв, регулювання промислу на пiдставi рекомендацiй наукових рибогосподарських органiзацiй, надання промислових дiлянок у рибогосподарських водних об'eктах, надання дозволiв на добування водних живих ресурсiв, контроль за дотриманням цих Правил, а також охорона рибогосподарських водних об'eктiв вiд забруднення, засмiчення та iнших шкiдливих впливiв здiйснюються державними органами рибоохорони. Вiдповiдно до чинного законодавства цi функцii можуть виконувати також iншi вповноваженi на це державнi органи.

Промисловою дiлянкою e рибогосподарський водний об'eкт або його частина, що закрiплюeться державним органом рибоохорони за окремим користувачем для здiйснення промислу та вiдтворення водних живих ресурсiв.

У разi здiйснення спецiального використання водних живих ресурсiв у межах територiальних вод та внутрiшнiх рибогосподарських водних об'eктiв державнi органи рибоохорони, у вiдповiдностi до обсягiв вилучення (квоти) видiлених користувачу i середньоi бiопродуктивностi водного об'eкта або його частини, визначають йому район (промислову дiлянку) здiйснення промислу та науково-промислового лову, укладають з ним договiр на перiод дii дозволу про умови використання водних живих ресурсiв на цiй дiлянцi та видають йому паспорт цiei промисловоi дiлянки.

Користувач здiйснюe промисел у межах видiлених для нього промислових дiлянок або за iхнiми межами в разi експедицiйного лову. Лов кошiльними або кiльцевими неводами може здiйснюватися й у межах рибопромислових дiлянок, у тому числi закрiплених за iншими користувачами (поза мiсцями встановлення ставних засобiв лову).

3. Порядок здiйснення промислу в районi дii цих Правил:

3.1. Промисел водних живих ресурсiв здiйснюeться в межах наданих квот.

3.2. Вилучення водних живих ресурсiв здiйснюeться за спецiальними дозволами, якi видаються державними органами рибоохорони. Роботи з вилучення водних живих ресурсiв без дозволу на iх спецiальне використання категорично забороняються.

3.3. Капiтан промислового, приймально-транспортного чи науково-дослiдного судна або iнша особа, що безпосередньо вiдповiдаe за вилучення водних живих ресурсiв, крiм дозволу, повиннi мати рибальськi квитки.

4. Користувачi, що здiйснюють добування водних живих ресурсiв, ЗОБОВ'ЯЗАНI:

4.1. Не перевищувати встановлених лiмiтiв (квот) на добування водних живих ресурсiв i кiлькостi дозволених знарядь лову.

4.2. Виконувати погоджений з державними органами рибоохорони й науковими рибогосподарськими органiзацiями план рибоводно-мелiоративних заходiв, якими передбачаються роботи iз зариблення рибогосподарських водних об'eктiв молоддю промислових риб, полiпшення умов вiдтворення, рятування молодi iз залишкових водойм, розчищання тоней, заплав, проток, мiжлиманних сполучень, джерел, боротьби iз задухою, скошування рослинностi тощо. Заявка на надання квот вилову подаeться разом зi звiтом про виконання або фiнансування робiт за минулий перiод.

4.3. Утримувати в належному санiтарному станi закрiпленi промисловi дiлянки, знаряддя лову та забезпечувати iх охорону. Пiсля закiнчення промислу очищати промисловi дiлянки вiд усiх плавзасобiв та стороннiх предметiв, що засмiчують водойму.

4.4. Не здiйснювати на промислових дiлянках i береговiй охороннiй зонi робiт, що погiршують умови iснування водних живих ресурсiв.

4.5. Позначати береговi межi промислових дiлянок позначками згiдно зi зразками, установленими державними органами рибоохорони, а також мати на промислових суднах завдовжки понад 20 м чiтко нанесенi назви й номери, якi можна розпiзнати з лiтака (розмiром 150 х 30 см, бiлою фарбою на темному фонi).

4.6. Маркувати знаряддя лову, аби можна було визначати iхню належнiсть.

4.7. Використовувати на промислi тiльки зареeстрованi в установленому порядку плавзасоби, на борту яких зазначено реeстрацiйний номер.

4.8. Без перешкод допускати працiвникiв державних органiв рибоохорони на мiсце лову, судно та iншi плавучi засоби, склади, приймальнi пункти й рибзаводи для перевiрки знарядь i способiв лову, огляду уловiв. Сприяти iнспекторам у проведеннi перевiрки.

4.9. Надавати на договiрних засадах рибницьким пiдприeмствам плiдникiв риб, а науковим рибогосподарським органiзацiям, що розробляють рекомендацii з регулювання рибальства, й контрольно-спостережним iхтiологiчним пунктам - риб та iнших гiдробiонтiв для бiологiчного аналiзу.

4.10. У встановленi термiни подавати в державнi органи рибоохорони й науковi рибогосподарськi органiзацii данi про обсяги добування водних живих ресурсiв. Слiд зазначати початкову масу влову (в необробленому виглядi). У разi приймання вiд рибалок оброблених водних живих ресурсiв початкова маса влову обчислюeться вiдповiдно до чинних технологiчних норм iз розробки, у такому виглядi враховуeться й уноситься до звiту.

4.11. Надавати працiвникам рибоохорони та iнших уповноважених органiв право безкоштовно користуватися попутними суднами та iншими видами транспорту, а також пересаджуватися на iхню вимогу на iншi судна, якщо поiздки цих працiвникiв мають службовий характер.

4.12. Прилов водних живих ресурсiв, заборонених до вилову, випускати (крiм плiдникiв, якi вiдбираються для потреб рибництва) у рибогосподарськi воднi об'eкти в живому виглядi.

Про факти випуску водних живих ресурсiв, якi забороненi до вилову, а також занесенi до Червоноi книги Украiни, та аклiматизованих видiв iнформуeться державний орган рибоохорони й держуправлiння екобезпеки в областi, в якiй e рибогосподарський водний об'eкт, та робиться вiдповiдний запис у промисловому журналi.

5. Органiзацii, що займаються штучним вiдтворенням промислових об'eктiв, ЗОБОВ'ЯЗАНI:

5.1. У встановленi термiни подавати в державнi органи рибоохорони план заходiв з вирощування молодi цiнних видiв риб, а також звiтнi данi про дiяльнiсть пiдприeмств за минулий перiод (квартал, пiврiччя, рiк).

5.2. Вести на кожному приймальному пунктi (суднi) журнал облiку заготовлюваних плiдникiв, у якому фiксувати вiдбiр плiдникiв з кожного притонення за видом, обсягом, розмiром, масою та статтю з обов'язковим зазначенням номера приймально-здавальноi квитанцii.

5.3. За участю представника державного органу рибоохорони своeчасно оформляти акти на списання загиблих плiдникiв, а також на утилiзацiю iкри, що не придатна для вiдтворення потомства й переробки.

5.4. Допускати працiвникiв державних органiв рибоохорони та iнших уповноважених органiв на всi виробничi дiлянки вiдтворювального комплексу й на iхню вимогу надавати iм потрiбну документацiю.

6. Державнi органи рибоохорони мають право:

6.1. У разi виявлення фактiв порушення цих Правил i чинного законодавства вживати заходiв щодо обмеження або повного припинення робiт.

6.2. У погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями продовжити термiн закiнчення промислу до 15 дiб. Термiни початку й закiнчення лову, установленi цими Правилами, поширюються також на перше й останнe числа промислу.

6.3. У погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями встановлювати заборони на промисел для пропуску плiдникiв на нерестилища в перiод нересту цiнних видiв риб.

6.4. Здiйснювати перевiрку знарядь i способiв лову, контролювати кiлькiсть промислового оснащення, вiдповiднiсть застосовуваних знарядь лову вимогам цих Правил щодо iхнiх конструкцiй, матерiалу, а також схеми розмiщення стацiонарних i режиму роботи активних знарядь лову з оформленням акта перевiрки.

6.5. Контролювати ведення промислового журналу за встановленою формою, ознайомлюватися з документами користувачiв, що характеризують добування водних живих ресурсiв за кiлькiстю й видовим складом, зi знаряддями лову й районами промислу, а також з усiма iншими облiковими документами, що e на борту судна або в бригадi, вимагати в разi потреби витяги з них.

6.6. Здiйснювати перевiрку складу вловiв.

6.7. Визначати в погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями межi нерестових дiлянок та зимувальних рибних ям i органiзовувати посилену охорону iх у перiоди нересту й зимiвлi риб.

6.8. Здiйснювати перевiрку готовностi рибницьких органiзацiй до рибоводного сезону, а також створювати комiсii для контролю за випуском молодi цiнних видiв риб.

6.9. Погоджувати й здiйснювати контроль за виконанням планiв мелiоративних робiт, а також робiт з риборозведення й рятування молодi, що проводяться користувачами промислових дiлянок.

6.10. У разi виникнення заморноi ситуацii давати дозвiл на вилов водних живих ресурсiв у заморних водоймах з використанням усiх знарядь лову й у будь-яку пору року. Державнi органи рибоохорони мають забезпечити суворий облiк обсягiв вилучення водних живих ресурсiв.

6.11. Дозволяти з метою бiологiчноi мелiорацii лов малоцiнних видiв риб iз застосуванням будь-яких знарядь лову. При цьому в погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями визначаються мiсця, термiни й способи лову, норми прилову молодi цiнних видiв риб.

6.12. Дозволяти добування водних живих ресурсiв для науково-дослiдних потреб, рибництва, аклiматизацii, зариблення та проведення контрольного лову з використанням будь-якого знаряддя, у всiх водоймах, у будь-яку пору року вiдповiдно до тематичних планiв, затверджених у встановленому порядку, й у межах видiлених квот. Вимагати подання короткого звiту про використання дозволу з вiдображенням улову за кiлькiсним i якiсним складом протягом 10 днiв пiсля закiнчення робiт.

6.13. Без перешкод вiдвiдувати пiдприeмства, установи, органiзацii, плавучi засоби, що здiйснюють добування i переробку риби, iнших водних живих ресурсiв, гiдротехнiчнi споруди, а також територii природно-заповiдного фонду Украiни, з метою здiйснення контролю за дотриманням законодавства з питань охорони, використання i вiдтворення водних живих ресурсiв та вимог цих Правил.

6.14. Призупиняти роботи, пiд час проведення яких систематично порушуються цi Правила, норми та iншi вимоги щодо охорони водних живих ресурсiв, навколишнього середовища, умов розмноження й шляхiв мiграцii, аж до усунення порушень.

7. ЗАБОРОНЯEТЬСЯ без погодження з державними органами рибоохорони, iншими вповноваженими на це органами:

7.1. Здiйснювати обваловування й вiдновлення зруйнованих валiв на заплавних дiлянках, що e мiсцями нересту риб.

7.2. Влаштовувати завали й запрудження рiчок, проток, каналiв, руйнувати вали й береги, будувати ставки й канали, випускати з лиманiв i озер воду, здiйснювати вiдчуження морських заток, вiдмежовування морських акваторiй дамбами.

7.3. Вiдбирати воду з рибогосподарських водних об'eктiв для потреб промисловостi, сiльського й комунального господарства. Експлуатувати водозабiрнi споруди без ефективних рибозахисних пристроiв.

7.4. Здiйснювати днопоглиблювальнi роботи, забiр гравiю, пiску й пiщано-черепашниковоi сумiшi в рибогосподарських водоймах i в береговiй зонi, що охороняeться.

7.5. Здiйснювати у водоймах пiдривнi, буровi, сейсмологiчнi й геологорозвiдувальнi роботи.

7.6. Заготовляти очерет та iншi водянi рослини в рибогосподарських водних об'eктах та на iхнiх берегах.

8. ЗАБОРОНЯEТЬСЯ:

8.1. Скидати в рибогосподарськi воднi об'eкти й берегову зону цих водойм, що охороняються, неочищенi й незнешкодженi стiчнi води промислових, комунальних, сiльськогосподарських та iнших пiдприeмств i всiх видiв транспорту; промисловi, побутовi та iншi вiдходи; скидати в морськi води пульку, що утворюeться пiд час днопоглиблювальних робiт на акваторii портiв i судноплавних каналiв.

8.2. Скидати ґрунт, вибраний пiд час днопоглиблювальних, дноочищувальних та iнших робiт за межами вiдведених мiсць звалищ i в невстановленi термiни.

8.3. У рибогосподарських водних об'eктах вимочувати льон, коноплi, мити автотранспорт, тару винно-горiлчаних виробiв, з-пiд отрутохiмiкатiв та iнших речовин, що негативно впливають на гiдрохiмiчний режим водойм.

8.4. Заготовляти лiс на берегах рiчок та iхнiх приток, якi e мiсцями нересту цiнних видiв риб, на вiдстанi до 1 км вiд берега, а в районi розташування рибоводних заводiв i господарств з розведення риб - на вiдстанi до 3 км.

8.5. У береговiй зонi, що охороняeться:

• застосовувати авiазапилення й авiаобприскування для обробки сiльськогосподарських, лiсових та iнших угiдь;
• використовувати для будь-яких потреб препарати ДДТ, генсахлоран та iншi речовини, граничнодопустима концентрацiя (ГДК) яких у водi рибогосподарських водних об'eктiв нормуeться як "вiдсутнiсть";
• застосовувати пестициди з незатвердженими ГДК для води рибогосподарських водних об'eктiв;
• будувати склади для зберiгання пестицидiв i мiнеральних добрив, улаштовувати злiтно-посадочнi смуги для авiахiмiчних робiт, ванни для купання худоби, майданчики для заправлення наземноi апаратури отрутохiмiкатами;
• розмiщати шламонагромаджувачi, сховища, вiдстiйники промислових вiдходiв та iншi гiдротехнiчнi споруди, якi можуть негативно впливати на прибережнi води морiв, рiчок, водосховищ тощо;
• будувати тваринницькi ферми й комплекси.

8.7. Вибирати забороненi й не законно встановленi знаряддя лову без вiдповiдного запису в журналi судна й без сповiщення державних органiв рибоохорони.

9. ЗАБОРОНЯEТЬСЯ у разi рибогосподарського використання водних об'eктiв:

9.1. Виловлювати рибу на зимувальних ямах, межi яких визначаються державними органами рибоохорони в погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями.

9.2. Зберiгати об'eкти промислу, не врахованi або забороненi до вилову, частини iхнього тiла, а також приймати (здавати) улови об'eктiв одного виду пiд iншою назвою або без назви.

9.3. Нечiтко вести облiк i подавати спотворенi звiтнi данi про обсяги вилову, термiни, райони й види промислу.

9.4. Здiйснювати в рибогосподарських водоймах без спiльного обґрунтування наукових рибогосподарських органiзацiй, без дозволу державних органiв рибоохорони та iнших уповноважених органiв аклiматизацiю нових видiв водних живих ресурсiв, а також уселення тих видiв, якi мешкають у даному водному об'eктi.

Об'eкти, що аклiматизуються, у разi потрапляння iх у знаряддя лову слiд випускати у водойму, а факти iх вилову - реeструвати в промисловому журналi.

9.5. Зберiгати на суднi, у бригадному станi тощо неопломбованi в установленому порядку знаряддя лову, застосування яких у даному районi й у даний перiод заборонено.

9.6. Використовувати ставнi знаряддя лову, не позначаючи розташування iх за допомогою буiв або розпiзнавальних знакiв установленого зразка.

9.7. Використовувати знаряддя лову з водойм, у яких виявлено осередки паразитарних та iнфекцiйних захворювань риб, в iнших водоймах без попередньоi дезiнфекцii цих знарядь.

9.8. Перебувати у водоймi або в береговiй охороннiй зонi iз знаряддями лову, застосування яких заборонено цими Правилами, а також з пiдривними й отруйними речовинами, за винятком випадкiв проведення у водоймах у погодженнi з державними органами рибоохорони робiт, пов'язаних iз застосуванням цих речовин.

10. Забороняeться промисел протягом усього року:

10.1. Перед гирлами малих рiчок на вiдстанi 0,5 км в обидва боки, за винятком рiчок пiвнiчного узбережжя Азовського моря вiд Бiлосарайськоi коси до Генiчеська.

10.2. В Азовському морi на мiсцях зимiвлi осетрових на захiд вiд лiнii с. Нововiдрадне - маяк Бирючий острiв, крiм прибережного лову калкана й кефалей (у тому числi пiленгаса).

10.3. Бiля гребель, шлюзiв, мостiв, заповiдних зон на вiдстанi до 0,5 км.

10.4. У гирлах лиманiв (крiм Молочного, Утлюкського й протоки Тонкоi) та мiжлиманних сполученнях, у пiдвiдних i магiстральних каналах i вiдводах рибогосподарських i мелiоративних систем на всьому iхньому просторi.

10.5. У рiчках пiвнiчного узбережжя Азовського моря.

11. Дозволяeться промисловий лов (конструктивнi особливостi i способи використання знарядь лову викладенi в додатку):

11.1. Судака:

сiтками в кiлькостi 3000 од. в п'ятимильнiй прибережнiй зонi Азовського моря вiд краю коси Бирючий острiв до краю Бiлосарайськоi коси - з 1 березня до 30 квiтня i з 1 вересня до 31 грудня.

Державнi органи рибоохорони розподiляють сiтки мiж користувачами свого регiону в таких кiлькостях:
 

Марiупольська	держрибiнспекцiя	- 570 од.
Бердянська	- " -	- 710 од.
Приазовська	- " -	- 860 од.
Генiчеська	- " -	- 360 од.

 

Додатково ще 500 сiток може бути розподiлено за розпорядженням Головрибводу;

• сiтками (у кiлькостi 1000 од. з трьох суден i береговими бригадами) у Таганрозькiй затоцi вiд Бiлосарайськоi коси до с. Обрив у глиб затоки до судноплавного ходу - з 1 березня до 30 квiтня;
• ставними неводами, каравками й ятерами уздовж украiнського узбережжя Азовського моря, за винятком забороненого району на захiд вiд лiнii с. Нововiдрадне - маяк коси Бирючий острiв, - з 1 сiчня до 1 березня та з 1 до 31 грудня.

11.3. Бичка:
 

• ставними неводами i ятерами в Сивашi - з 1 серпня до 31 жовтня;
• ручними i напiвмеханiзованими драгами, ятерами i ставними неводами в Утлюкському лиманi - з 1 серпня до 31 жовтня.

11.4. Тюльки:

• кошiльними неводами в центральнiй частинi Азовського моря, обмеженiй координатами: 1) 45° 45' п. ш., 35°50' с. д.; 2) 46°15' п. ш., 35°50' с. д.; 3) 46°15' п. ш., 36°35' с. д.; 4) 46°30' п. ш., 36°35' с. д.; 5) 46°30' п. ш., 37°15' с. д.; 6) 45°45' п. ш., 37°15' с. д. - з 1 сiчня до 10 квiтня та з 15 листопада до 31 грудня.
• АзЦIГ Головрибводу надаeться право в погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями протягом путини змiнювати термiни i межi дозволеного для промислу району, виходячи з особливостей розподiлу скупчень тюльки й наявностi прилову осетрових риб.
• У разi прилову дорослих осетрових риб (весь прилов випускаeться у море) бiльше 1 екз. на 1 т улову тюльки судно змiнюe район робiт, а в разi пiдвищеного прилову осетрових вiдповiднi райони тимчасово закриваються для промислу;
• ставними неводами вздовж пiвнiчного узбережжя Азовського моря вiд маяка коси Бирючий острiв до Бiлосарайськоi коси - з 1 березня до 31 травня;
• ставними неводами (кiлькiсть неводiв визначаeться рiшенням XI сесii украiнсько-росiйськоi Комiсii з питань рибальства в Азовському морi) уздовж украiнського узбережжя в Таганрозькiй затоцi - з початку ii масових пiдходiв до 31 травня.

11.5. Хамси:

• кошiльними неводами в Керченськiй протоцi - з 1 жовтня до кiнця ходу хамси та в передпротоковiй частинi Азовського моря вiд меридiана 37° с. д. до мису Зюк на 6 миль у глиб моря - з початку ii концентрацii у передпротоковiй частинi до кiнця осiннього ходу.
• АзЦIГ Головрибводу надаeться право в погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями визначати термiни початку й закiнчення ходу хамси;
• ставними неводами (з розмiром вiчка не бiльше нiж 7 мм) у п'ятикiлометровiй прибережнiй зонi вiд с. Нововiдрадне до мису Хронi - з 20 вересня до 30 листопада, а в Керченськiй протоцi - з 1 жовтня до 30 листопада.

11.6. Дрiбних масових морських риб (тюлька, атерина, перкарина тощо) ставними неводами в п'ятикiлометровiй прибережнiй зонi вiд мису Хронi до с. Нововiдрадне й у Керченськiй протоцi - з 1 березня до початку весняного ходу хамси.

Початок весняного ходу хамси визначаeться Кримазчоррибводом у погодженнi з ПiвденНIРО в разi прилову хамси, що становить 20 % за масою й вище вiд загального влову дрiбних морських риб.

11.7. Калкана навеснi капроновими одностiнними сiтками (нитка 15.6 техс х6 i мононитка дiаметром 0,3 - 0,4 мм) у десятикiлометровiй прибережнiй зонi на дiлянцi вiд краю Бiлосарайськоi коси до с. Валок i в п'ятикiлометровiй прибережнiй зонi вiд с. Валок до с. Каменське - з 15 березня до початку масового нересту, у двокiлометровiй прибережнiй зонi вiд с. Каменське до мису Хрони - з 10 квiтня до початку масового нересту, бавовняними одностiнними сiтками (нитка N 10) - у двокiлометровiй прибережнiй зонi вiд с. Каменське до мису Хронi - з 15 березня до початку масового нересту; восени - бавовняними одностiнними сiтками (нитка N 10) в тих самих районах - з 1 вересня до 31 грудня.

Кримазчоррибводу, Пiвденрибводу, Запорiзькiй регiональнiй iнспекцii рибоохорони, Марiупольськiй мiжрайоннiй iнспекцii рибоохорони надаeться право в погодженнi з ПiвденНIРО (у тому числi Азовське вiддiлення) щорiчно визначати початок масового нересту в разi появи 50 % i бiльше самок, що нерестяться чи вже вiднерестилися, й установлювати заборону на проведення лову.

11.8. Глоси в Сивашi: сiтками - з 1 липня до 31 грудня.

11.9. Азово-чорноморських кефалевих:
 

• волоками в Азовському морi вздовж його узбережжя вiд Керченськоi протоки на захiд до краю Бiлосарайськоi коси - з 15 липня до закiнчення осiнньоi мiграцii;
• волоками, ставними неводами, пiдйомними заводами й кiльцевими неводами в Керченськiй протоцi - з 1 червня до закiнчення осiнньоi мiграцii;
• волоками й зябровими сiтками в Сивашi й протоцi Тонкiй до вхiдного створу - з 1 вересня до 31 жовтня;

Кримазчоррибводу, Пiвденрибводу, Запорiзькiй регiональнiй iнспекцii рибоохорони надаeться право в погодженнi з ПiвденНIРО (у тому числi Азовське вiддiлення) щорiчно визначати дату закiнчення осiнньоi мiграцii.

11.10. Пiленгаса:

сiтками в кiлькостi 2500 од. в Азовському морi в дванадцятимильнiй прибережнiй зонi вiд паралелi 46°00' п. ш. до краю коси Обиточноi - з 1 сiчня до 15 травня та з 1 жовтня до 31 грудня.

Державнi органи рибоохорони розподiляють сiтки мiж користувачами свого регiону в таких кiлькостях:
 

Бердянська	держрибiнспекцiя	- 320 од.
Приазовська	- " -	- 1280 од.
Генiчеська	- " -	- 400 од.

Додатково ще 500 сiток може бути розподiлено за розпорядженням Головрибводу;
 

• сiтками, закидними неводами, каравками, ятерами й волоками в Сивашi - з 1 липня до 31 грудня;
• сiтками, закидними, кiльцевими й ставними неводами, пiдйомними заводами, каравками, ятерами та волоками в Керченськiй протоцi й Утлюкському лиманi - з 1 сiчня до 15 червня i з 15 серпня до 31 грудня;
• закидними неводами, пiдйомними заводами, ятерами й волоками в Азовському морi, протоцi Тонкiй, лиманах, за винятком Утлюкського та Сиваша, ставними неводами в протоцi Тонкiй - з 15 лютого до 31 травня та з 1 вересня до 31 грудня;
• каравками вздовж украiнського узбережжя Азовського моря вiд мису Хронi до коси Обиточноi - 15 лютого до 31 травня та з 1 вересня до 31 грудня;
• кiльцевими неводами в Азовському морi в районi, обмеженому зi сходу лiнieю край Бердянськоi коси - точка перетину меридiана 37°20' с. д. з береговою лiнieю на пiвднi, а iз заходу - лiнieю, що з'eднуe с. Нововiдрадне та точку 46°00' п. ш., 35°10' с. д. й далi йде по паралелi 46°00' на захiд до перетину з береговою лiнieю, - з 1 сiчня до 31 травня i з 1 вересня до 31 грудня.

Лов кiльцевими неводами тимчасово припиняeться в разi прилову дорослих осетрових риб у кiлькостi бiльше 2 екз. на 5 т улову в даному районi. Якщо обсяг прилову перевищуe допустимий - судно змiнюe район робiт.

11.11. Барабулi i ставриди ставними неводами в Керченськiй протоцi й Азовському морi вiд мису Хронi до с. Нововiдрадне - з 1 травня до 31 липня i з 1 вересня до 31 жовтня.

11.12. Молюскiв скребачками, пiдсаками, щипцями, а також ручним способом у Керченськiй протоцi: рапанiв - протягом усього року; мiдiй - з 1 сiчня до 31 березня, з 1 червня до 31 серпня i з 16 жовтня до 31 грудня.

11.13. Прiсноводних ракiв раколовками, за винятком перiодiв линяння, спарювання й виношування iкри, якi встановлюються органами рибоохорони в погодженнi з науковими рибогосподарськими органiзацiями.

11.14. Морських рослин методом скошування за допомогою серпiв i косарок уздовж украiнського узбережжя Азовського моря протягом усього року.

12. Воднi живi ресурси, на якi видiляються квоти, у разi iх прилову користувачем, який не маe квоти на iх використання, вилучаються i оприбутковуються.

13. Забороняeться:

13.1. Будь-який вид промислу, не передбачений пунктом 11 цих Правил.

13.2. Лов усiх видiв осетрових i iх гiбридiв, азово-чорноморського прохiдного оселедця, лосося, вирезуба, горбиля, мiног, шемаi, мiзиди, гмелини, бранхiнектели, крабiв i дельфiнiв, добування п'явок i фiлофори - повсюди.

14. Заходи з охорони молодi цiнних видiв водних живих ресурсiв (конструктивнi особливостi i способи використання знарядь лову викладенi в додатку):

14.1. Мiнiмальнi розмiри допустимих до вилову особин цiнних видiв водних живих ресурсiв (промисловий розмiр, см):
 

пузанок	11	товстолобик	50
хамса	6,5	барабуля	8,5
судак	38	бичок	8
лящ	28	калкан	22
тараня	16	кефалi аз.-чорномор.	20
рибець	22	пiленгас	38
сазан	30	ставрида	10
глоса	17	короп (у лиманах)	24
синець	24	рак прiсноводний	9
мiдiя	5

 

14.2. Розмiр риби визначаeться в свiжому виглядi вимiрюванням вiд вершини рила до основи середнiх променiв хвостового плавника.

У разi обмiрювання риби в обробленому виглядi (солена, сушена, копчена й в'ялена) встановлений розмiр зменшуeться на 4 %.

14.3. Промисловий розмiр рака прiсноводного визначаeться вимiрюванням вiд середини ока до кiнця хвостовоi пластинки.

14.4. Прилов риби непромислового розмiру допускаeться за притонення або пiдрiзання згiдно з нормами, установленими цими Правилами.

14.5. Визначення частки риби непромислового розмiру здiйснюeться вiдбиранням проб з рiзних мiсць лову. Визначення цiei частки вiзуально забороняeться.

14.6. Виловлена засобами лову риба, за винятком судака (прилов судака оприбутковуeться i здаeться на рибоприймальний пункт), у разi невiдповiдностi ii установленим цими Правилами нормам щодо прилову риби непромислового розмiру, а також усi особини калкана i рака прiсноводного, що не досягли промислового розмiру, мають бути випущенi у водойму. У разi перевищення допустимого прилову особин непромислового розмiру про це необхiдно повiдомляти мiсцевим державним органам рибоохорони, а пiд час лову нестацiонарними засобами в Азовському морi потрiбно перенести мiсце лову не менше нiж на 1 милю.

14.7. У разi пiдвищеного прилову риби непромислового розмiру в будь-якому районi державнi органи рибоохорони приймають рiшення про заборону промислу або замiну в даному районi знарядь лову iншими, з бiльшим вiчком. Термiни закiнчення заборони визначаються за результатами роботи контрольних знарядь лову.

14.8. Пiд час лову риби кошiльними й кiльцевими неводами заборона промислу в даному районi оголошуeться в разi пiдвищеного прилову риби непромислового розмiру, що визначаeться як середнiй з п'яти закидань; пiд час лову ставними неводами та ятерами - як середнiй з добових уловiв трьох - п'яти знарядь лову на данiй дiлянцi; у разi лову закидними неводами - з двох закидань. Пiд час сiткового лову за першого виявлення прилову молодi осетрових iнспекцiям здiйснювати протягом 1 - 3 дiб перевiрки вловiв у iхнiх пiдконтрольних районах для вирiшення питання щодо припинення промислу. Перевiрки вловiв необхiдно здiйснювати безпосередньо в морi пiд час перебирання сiток.

14.9. Максимально допустимi прилови риби непромислового розмiру:

14.9.1. Промисловий лов риби дозволяeться, якщо прилов молодi осетрових риб (весь прилов випускаeться в море) не перевищуe:

у разi лову цiнних видiв риб великовiчковими ставними неводами - чотирьох екз. на 100 кг улову;
у разi лову дрiбних масових морських риб ставними неводами - одного екз. на 1 т улову;
у разi лову хамси й тюльки кошiльними неводами - одного екз. на 5 т улову;
у разi лову бичка драгами - одного екз. на 1 т улову;
у разi лову судака, пiленгаса й камбали-калкан сiтками - одного екз. на 100 кг улову;
у разi лову пiленгаса кiльцевими неводами - одного екз. на 5 т улову.

14.9.2. Лов дозволяeться, якщо прилов риби непромислового розмiру не перевищуe:

цiнних риб (крiм пiленгаса) у сiтках, ставних i закидних знаряддях лову всiх видiв, що використовуються для лову цих риб, за притонення або перебирання - 8 % за кiлькiстю вiд загального влову риб, промисловий розмiр яких зазначено в п. 14.1 цих Правил (крiм хамси), а в дрiбновiчкових ставних неводах - 1 % за масою вiд улову дрiбних морських риб (хамса, тюлька, атерина та iн.), разом узятих.

У Таганрозькiй затоцi в ставних неводах з розмiром вiчка в котлi не менше нiж 55 мм (для делi з мононитки - не менше нiж 45 мм) допускаeться прилов цiнних видiв риб непромислового розмiру, що не перевищуe 20 % за кiлькiстю вiд загального влову риб, указаних у п. 14.1, у тому числi судака - не бiльше нiж 8 %;

цiнних риб (крiм пiленгаса) в уловах кiльцевих неводiв пiд час промислу пiленгаса - 8 % за кiлькiстю вiд загального влову;

пiленгаса - 20 % за кiлькiстю вiд улову цiнних частикових риб (у тому числi пiленгаса);

бичка - 20 % за кiлькiстю вiд улову бичка волоками i драгами, судака (пiд час лову бичка) - 1 екз. на 100 кг улову бичка, але не бiльше 4 екз. на закидання;

хамси в кошiльних i ставних неводах - 40 % вiд загальноi кiлькостi ii улову.

15. Мiнiмально допустимий розмiр вiчка (мм) у знаряддях лову (конструктивнi особливостi i способи використання знарядь лову викладенi в додатку):

15.1. Закиднi неводи, волокуши й драги для лову:
 

	матня	приводи	крила
бичка	16	16	18
глоси	44	50	50
кефалi азово-чорноморськоi	18	20	22
пiленгаса (крiм Сиваша)	30	40	40
пiленгаса (в Сивашi)	44	50	50

15.2. Ставнi неводи, каравки, ятери, пiдйомнi заводи й пiдйомнi пастки для лову:
 

	котел, бочка	двiр	крило
судака й iнших частикових риб:
дель iз капроновоi нитки	55	55	40
дель iз мононитки	45	45	40
хамси, атерини й iнших дрiбних морських риб	6	6	6
бичка	16	16	16
барабулi	10	10	10
кефалi азово-чорноморськоi	20	22	22
в лiйцi	18
пiленгаса (крiм Сиваша)	30	40	40
пiленгаса (в Сивашi)	44	44	44
глоси	44	44	44

15.3. Кошiльнi неводи для лову хамси й тюльки - 6.

15.4. Кiльцевi неводи для лову кефалi азово-чорноморськоi - зливальна частина - 18, крило - 20; пiленгаса - зливальна частина - 30, крило - 40.

15.5. Сiтки для лову:
 

калкана	110
глоси	44
судака	60 (але не бiльше нiж 70)
кефалi азово-чорноморськоi	24
пiленгаса в Азовському морi	60 (але не бiльше нiж 70)
пiленгаса в iнших районах	44 (те саме)

При визначеннi розмiру вiчка в сiтках не враховуeться розмiр вiчка в порiжi та вiдстань мiж потовщеними нитками рамних сiток.

15.6. Розмiр вiчка в знаряддях лову визначаeться вимiрюванням вiдстанi мiж 11 вузлами й дiленням добутого числа на 10. У разi визначення розмiру вiчка в мокрих знаряддях лову пiсля консервацii допускаeться зниження встановлених розмiрiв на 5 %.

16. Умови застосування знарядь лову (конструктивнi особливостi i способи використання знарядь лову викладенi в додатку):

16.1. Довжина закидних неводiв i волокiв маe не перевищувати 1,2 ширини рiчки в точцi закидання, а довжина приводiв у закидних неводах i волоках усiх видiв маe не перевищувати 1/3 довжини вiдповiдного крила.

16.2. Довжина лави ставних неводiв i ятерiв маe бути не бiльшою за 900 м, а вiдстань мiж лавами й розрив мiж ставками - не меншими за 600 м. Установлення ставних неводiв у морi допускаeться не ближче нiж за 300 м вiд кордонiв промислових дiлянок i 100 м - вiд кордонiв заборонених зон.

16.3. В усинкових i дворових кутках котлiв (на 1 м у кожен бiк) ставних неводiв iз розмiром вiчка не менше нiж 20 мм дозволяeться застосовувати дель iз меншим розмiром вiчка. Розмiр вiчка в кутках котлiв визначаeться державними органами рибоохорони й науковими рибогосподарськими органiзацiями.

16.4. У крилах ставних неводiв, пiдйомних заводiв, каравок i ятерiв вiдношення дiаметра нитки до розмiру вiчка сiткового полотнища маe бути не меншим за 0,02.

16.5. Висота сiток для лову калкана маe становити не бiльше 15 вiчок.

16.6. Довжина сiток для лову пiленгаса в Азовському морi, а калкана й судака повсюди не маe перевищувати 75 м.

16.7. Забороняeться:

16.7.1. Установлення в Керченськiй протоцi ставних неводiв ближче нiж за 700 м вiд меж тоневих дiлянок.

16.7.2. Установлення в iнтервалах мiж ставними неводами будь-яких iнших знарядь лову, а також установлення неводiв у шаховому порядку, за винятком Керченськоi протоки в перiод осiннього ходу хамси.

16.7.3. Пiд час пiдлiдного лову встановлення ставних неводiв, каравок i ятерiв з iнтервалами мiж ставками менше нiж 300 метрiв.

16.7.4. Захаращувати знаряддями лову та iншими спорудами для лову риби понад 2/3 (вiд урiзу води з боку тоневоi дiлянки) ширини русла рiчки, струмка, протоки та iншоi водойми, а також здiйснювати закидання неводiв з протилежних берегiв "у замок".
 

Начальник Управлiння науки,  сировинних ресурсiв та нових  технологiй Держкомрибгоспу  Украiни

I. К. Малицький

 

Додаток до пункту 11 Тимчасових правил промислового рибальства в басейнi Азовського моря

 
 
 

Промисловi знаряддя лову, що використовуються в басейнi Азовського моря, за способом лову подiляються на такi групи: вiдцiджувальнi, пастки, вiчкувальнi. Крiм того, для добування молюскiв i водоростей застосовуються рiзнi пристроi.

Нижче наведено характернi особливостi конструкцiй та способiв застосування знарядь лову, що дозволенi цими Правилами. Знаряддя лову можуть мати й iншi конструктивнi елементи, зокрема такi, що впливають на уловистiсть, але не вловлюють рибу безпосередньо.

ВОЛОК - вiдцiджувальне знаряддя лову, що являe собою сiткове полотнище, зверху та знизу прикрiплене до канатiв (пiдбирач); верхнiй пiдбирач обладнано поплавцями, а нижнiй - грузилами; складаeться з двох крил однаковоi довжини й практично однаковоi висоти та вшитого мiж крилами сiткового мiшка (матнi), якого може й не бути.

ДРАГА - донне вiдцiджувальне знаряддя лову, що не перекриваe товщу води й являe собою сiткове полотнище, зверху та знизу прикрiплене до канатiв (пiдбирач); верхнiй пiдбирач обладнано поплавцями, а нижнiй грузилами. Складаeться з двох крил однаковоi довжини, вшитого мiж ними сiткового мiшка (матнi) й канатiв (урiзiв), довжина яких бiльша за довжину крил; урiзи, тягнучися по дну, концентрують рибу й спрямовують ii в сiткову частину, пiсля чого остання частина вибираeться на борт судна або на берег.

Залежно вiд способiв вибирання драги бувають ручнi, напiвмеханiзованi та механiзованi.

Драга ручна - закидання ii здiйснюeться з будь-якого плавзасобу, а вибирання - вручну.

Драга напiвмеханiзована - закидання ii здiйснюeться iз самохiдного судна, а вибирання - за допомогою ручних промислових пристроiв або вручну.

Драга механiзована - закидання ii здiйснюeться iз самохiдного судна, а вибирання - за допомогою промислових механiзмiв.

ЗАВОД ПIДЙОМНИЙ - стацiонарне знаряддя лову, що складаeться з вiдкритоi згори сiтковоi пастки та одного або двох напрямних крил (в останньому випадку одне з них примикаe до берега); одна iз стiнок опускаeться на дно для утворення входу в пастку й пiднiмаeться пiсля заходу риби.

КАРАВКА - стацiонарне знаряддя лову, що складаeться з пiднятоi над поверхнею води сiтковоi пастки заввишки не бiльше нiж 3 м iз постiйно закрiпленими стiнками та одного напрямного крила, яке примикаe до берега або перекату (за винятком лиманiв та Сиваша); не встановлюeться в лаву.

КОСАРКА - механiзоване знаряддя для скошування водяноi рослинностi.

КОТЕЦЬ - стацiонарне знаряддя лову, що складаeться з напрямного крила та вiдкритих згори пасток рiзноi форми, виготовлених iз жорсткого матерiалу (деревини, очерету тощо).

НЕВIД ЗАКИДНИЙ - вiдцiджувальне знаряддя лову, що являe собою сiткове полотнище, згори та знизу прикрiплене до канатiв (пiдбирач); верхнiй пiдбирач обладнано поплавцями, нижнiй - грузилами; складаeться з двох крил однаковоi або рiзноi довжини i змiнноi (профiльованоi) висоти та вшитого мiж ними сiткового мiшка (матнi), якого може й не бути.

НЕВIД КIЛЬЦЕВИЙ - вiдцiджувальне знаряддя лову, що являe собою сiткове полотнище, зверху та знизу прикрiплене до канатiв (пiдбирач), при цьому довжина верхнього пiдбирача бiльша, нiж нижнього; верхнiй пiдбирач обладнано поплавцями, нижнiй - стяжними кiльцями; вловлювання риби вiдбуваeться стягуванням нижнього пiдбирача стяжним(и) тросом(ами), що проходить(ять) крiзь кiльця.

НЕВIД КОШIЛЬНИЙ - вiдцiджувальне знаряддя лову, що являe собою сiткове полотнище, зверху та знизу прикрiплене до канатiв (пiдбирач); верхнiй пiдбирач обладнано поплавцями, а нижнiй - стяжними кiльцями; при цьому довжина нижнього пiдбирача бiльша, нiж верхнього; закидання здiйснюeться за замкнутою кривою, а вловлювання риби - стягуванням нижнього пiдбирача стяжним(и) тросом(ами), що проходить(ять) крiзь кiльця.

НЕВIД СТАВНИЙ - стацiонарне знаряддя лову, що складаeться з вiдкритоi згори сiтковоi пастки з постiйно закрiпленими стiнками та одного або кiлькох напрямних сiткових крил. Пастка складаeться з двору та одного або кiлькох котлiв iз системою вхiдних отворiв. Невiд можна встановлювати як вiд берега, так i на вiдстанi вiд нього, поодинцi обо в лаву з кiлькох одиниць.

ПАСТКА ПIДЙОМНА, АБО РАКОЛОВКА, - переносна сiткова пастка вiдкритого або закритого типу довiльноi форми з однieю або кiлькома жорсткими рамами, з одним або кiлькома вхiдними отворами довiльноi форми, забезпечена принадою; установлюeться пiд водою й пiд час вибирання витягуeться з неi.

ПIДСАКА - ручний пристрiй для збирання молюскiв.

РАКОЛОВКА - див. ПАСТКА ПIДЙОМНА.

СЕРП - пристрiй для скошування водяноi рослинностi вручну.

СIТКА - вiчкувальне знаряддя лову, що складаeться з одного або кiлькох сiткових полотнищ, закрiплених на пiдбирачах. За конструкцieю сiтки подiляються на одностiннi, порiжнi (дво- або тристiннi) та рамовi.

Сiтка одностiнна складаeться з одного сiткового полотнища з вiчками однакового розмiру.

Сiтка порiжна складаeться з одного сiткового полотнища, до якого з одного або з двох бокiв прикрiплюeться сiткове полотнище з бiльшим розмiром вiчка (не менше нiж 250 мм).

Сiтка рамова складаeться з одного сiткового полотнища, крiзь вiчка якого пропускаються нитки бiльшоi товщини, нiж у цього полотнища, й прикрiплюються до пiдбирачiв, а в мiсцях перехрещення скрiплюються мiж собою (вiдстань мiж ними - не менша за 0,5 м).

СКРЕБАЧКА - ручний пристрiй для вiдокремлювання молюскiв вiд субстрату вiдскоблюванням.

ЩИПЦI - ручний пристрiй для вiдокремлювання молюскiв вiд субстрату попереднiм стисканням.

ЯТIР - донна пастка закритого типу, що складаeться з одного або двох котлiв, сiткову частину яких закрiплено на кiлькох жорстких рамах, iз системою вхiдних отворiв рiзноi форми напрямних крил або без них.
 
 
 

Начальник Управлiння науки,  сировинних ресурсiв та нових  технологiй Держкомрибгоспу  Украiни

I. К. Малицький

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комiтету рибного господарства Украiни вiд 31 грудня 1999 р. N 172  Зареeстровано  в Мiнiстерствi юстицii Украiни 25 сiчня 2000 р. за N 43/4264

Режим промислового рибальства в басейнi Чорного моря у 2000 роцi (далi - Режим) розроблено вiдповiдно до статтi 17 Закону Украiни "Про тваринний свiт", Тимчасового порядку ведення рибного господарства i здiйснення рибальства, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 28 вересня 1996 р. N 1192, та на пiдставi рiшення Науково-промисловоi ради Держкомрибгоспу (протокол вiд 26.11.99 N 2).

Промисел в басейнi Чорного моря у 2000 роцi буде здiйснюватися вiдповiдно до Правил промислового рибальства в басейнi Чорного моря, затверджених наказом Держкомрибгоспу Украiни вiд 08.12.98 N 164 i зареeстрованих в Мiн'юстi 9 березня 1999 року за N 147/3440, а також цього Режиму.

1. Користувачi, що займаються добуванням водних живих ресурсiв, зобов'язанi забезпечувати зберiгання, транспортування i здавання цих ресурсiв вiдповiдно до чинних нормативних документiв.

2. Увесь прилов калкана при траловому промислi шпрота пiдлягаe випуску в море.

3. Забороняeться промисловий лов осетрових риб i iхнiх гiбридiв усiма знаряддями лову, прилов осетрових риб випускаeться в море.

4. Величина прилову скатiв пiд час промислу сiтками камбали-калкана дозволяeться в межах видiлених квот.

5. Величина прилову тюльки в усi знаряддя лову бiля узбережжя Криму не регламентуeться.

6. Прилов особин непромислового розмiру (за винятком осетрових) при спецiалiзованому промислi iнших видiв дозволяeться вiдповiдно до норм, затверджених для неспецiалiзованого промислу (п. 18.4 Правил).

7. Кiлькiсть контрольних ставних неводiв, що виставляються в перiод нерестового ходу осетрових при неспецiалiзованому промислi в Каркiнiтськiй затоцi, обмежуeться 5 одиницями.

8. Промисел шпрота рiзноглибинними тралами в перiод з 1 сiчня до 31 березня i з 1 листопада до 31 грудня здiйснюeться суднами, водотоннажнiсть i кiлькiсть яких визначаe Держкомрибгосп Украiни.

9. У перiод нересту камбали-калкана з 1 до 30 травня забороняeться лов калкана сiтками в економiчнiй зонi i вводиться ступiнчаста заборона на його лов тривалiстю не бiльш 15 дiб у межах своiх зон дiяльностi:

Кримазчоррибводом для районiв мис Такиль - селище Морське, селище Морське - порт "Eвпаторiя", порт "Eвпаторiя" - Каркiнiтська затока;

Пiвденрибводом;
Одесарибводом.
 
 
 

Начальник Управлiння науки,  сировинних ресурсiв та нових  технологiй Держкомрибгоспу  Украiни

I. К. Малицький

 

ЗАТВЕРДЖЕНО наказом Державного комiтету рибного господарства Украiни вiд 31 грудня 1999 р. N 172  Зареeстровано  в Мiнiстерствi юстицii Украiни 25 сiчня 2000 р. за N 43/4264

Режим промислу в днiпровських водосховищах у 2000 роцi (далi - Режим) розроблено вiдповiдно до статтi 17 Закону Украiни "Про тваринний свiт", Тимчасового порядку ведення рибного господарства i здiйснення рибальства, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украiни вiд 28 вересня 1996 р. N 1192, та на пiдставi рiшення Науково-промисловоi ради Держкомрибгоспу (протокол вiд 26.11.99 N 2).

Промисел водних живих ресурсiв у днiпровських водосховищах у 2000 роцi здiйснюeться згiдно з вимогами Правил промислового рибальства у рибогосподарських водних об'eктах Украiни, затверджених наказом Держкомрибгоспу вiд 18.03.99 N 33 i зареeстрованих Мiн'юстом Украiни 25.05.99 за N 326/3619, а також цього Режиму.

1. Дозволяeться на всiх водосховищах днiпровського каскаду:

1.1. На закорчованих дiлянках водосховищ протягом усього промислового перiоду застосування порiжних ставних сiток пiд наглядом державних органiв рибоохорони. Межi закорчованих дiлянок визначаються органами рибоохорони за узгодженням з науково-дослiдними установами.

1.2. Протягом всього промислового перiоду застосування частикових закидних неводiв (а = 70 мм i вище), а також ставних сiток з вiчком 45, 50, 60 мм для вiдлову крупноi плiтки, плоскирки, карася в мiсцях iхньоi концентрацii.

1.3. Використовувати на промислi тюльки тюльковi трали з вiчком не менше 6 мм i не бiльше 16 мм.

2. Дозволяeться на Киiвському i Канiвському водосховищах:

У пiслянерестовий перiод протягом 25 дiб проводити спецiалiзований лов лина ставними сiтками з розмiром вiчка 60 мм у мiсцях його концентрацii пiд наглядом державних органiв рибоохорони.

3. Дозволяeться в Канiвському водосховищi:

В осiннiй перiод за температури води 10 град. C та нижче проводити промисловий лов 50 ставними сiтками з розмiром вiчка 75, 80, 90, 100, 120, 130 мм у Голубiй зонi - у районi нижнього б'eфу Киiвськоi ГЕС, у затоцi Верблюжа та в гирлi р. Десна. У цей перiод дозволяeться також мелiоративний лов верховодки без обмежень у мiсцях ii концентрацii.

4. Дозволяeться в Кременчуцькому водосховищi:

4.1. Використання протягом усього промислового перiоду двох ставних неводiв у Сульськiй затоцi для вiдлову плiдникiв рослиноiдних риб та сазана для нерестово-вирощувального господарства "Полтаварибгосп".

4.2. З 1 жовтня i до встановлення льодоставу в Сульськiй затоцi використання ставних сiток з розмiром вiчка 110 мм i бiльше в кiлькостi 700 одиниць.

5. Дозволяeться в Днiпродзержинському водосховищi:
Застосування в середнiй частинi водосховища ставних сiток з розмiром вiчка 45 мм у кiлькостi 100 шт.

6. Дозволяeться в Каховському водосховищi:

6.1. Для заготiвлi плiдникiв рослиноiдних риб здiйснювати лов у р. Конка вiд залiзничного мосту до мисливського господарства Одеського вiйськового округу двома ставними неводами i 20 ставними сiтками з розмiром вiчка не менше 100 мм, а з 20 листопада до початку льодоставу трьома ставними неводами i 30 ставними сiтками з розмiром вiчка не менше 100 мм.

6.2. Для виявлення скупчень рослиноiдних риб здiйснювати лов з 1 грудня в Рогачинськiй затоцi 20 сiтками з вiчком не менше 100 мм i двома ставними неводами. При виявленнi скупчень цих риб проводити iх вiдлов одним закидним неводом.

6.3. На дiлянках вiд с. Князь-Григорiвка до с. Каiри i вiд с. Дудчани до м. Берислава здiйснювати лов з 1 серпня двома частиковими (закидними) неводами на кожнiй дiлянцi.

7. Забороняeться на Запорiзькому та Каховському водосховищах:
Застосування порядкiв (лав) ятерiв, ставних неводiв, сiток довжиною порядку (лави) понад 600 м, вiдстань мiж порядками (лавами) менше 500 м.

8. Забороняeться на Каховському водосховищi:
Установка ставних неводiв i ятерiв ближче 500 м вiд межi заростей очерету плавневоi частини Днiпровськоi гряди.
 

Начальник Управлiння науки,  сировинних ресурсiв та нових  технологiй Держкомрибгоспу  Украiни

I. К. Малицький