Сом'ятник, як і вовчатник у мисливців, майстер вищого класу. Та й триматися вони звикли окремо від усіх. Тому дивно, що цих людей вдалося зібрати разом, в одному місці та підкорити загальним правилам. Мова йде про перший в Україні (кажуть і в СНД) відкритий чемпіонат м. Києва з ловлі сома на квок.
       На тлі загального занепаду майже всіх видів спорту в нашій державі, організація цих змагань рішучий вчинок управління по фізичній культурі та спорту Київської держадміністрації, УТМР та Київської федерації риболовного спорту і її президента Якова Двірного. Учасників змагань гостинно прийняла чудова риболовно-спортивна база "Козинка", що неподалік Києва.
       Рівно о 9-й ранку автобус з рибалками, у супроводі кортежу легкових автомобілів, зупинився біля воріт бази. Метушня перших хвилин реєстрації, отримання інвентаря та спуску на воду човнів, швидко вгамувалася і на зміну їй прийшла ділова зосередженість. По команді судді учасники змагань, а це команди "Динамо", Товариства військових мисливців та рибалок, фізкультурно-спортивне товариство профспілок "Україна", клуб мисливців та рибалок і Дім рибалки, вишикувались у дві шеренги. Відчувався добрий настрій з відтінком ностальгії за минулим, коли подібні змагання проводилися регулярно. Навіть молоді бадьоро вертіли головами, шукаючи "грудь четвертого человека", по команді "Рівняйсь! Струнко!" для зустрічі головного судді змагань та підняття державного прапору. Оголосивши регламент та загальні правила, президент Київської федерації риболовного спорту, він же головний суддя змагань, Яків Двірний дав старт. 41 човен з рибалками рванув вія лом у різні боки в пошуках удачі Треба було поспішати, бо час змагань обмежувався п'ятьма годинами і тих, хто запізниться, чекала дискваліфікація Слід зазначити, що хоч змагання офіційно і вважалися чемпіонатом з ловлі на квок, більшість рибалок була "озброєна" спінінгами і відверто налаштована на щуку або судака. Та и регламент змагань цього не заперечував. Останнім часом повернення на берег було визначено 14.30 і хоч за дострокове прибуття нараховували бонусні очки, ніхто з учасників змагань не скористався з цього правила, рибалки майже до останнього були на воді.

       Зважування трофеїв та визначення переможців розгорталося майже за законами детективного жанру. Перші п'ятеро "квочатників" з'явилися без здобичі. Скаржились на запізнілі строки проведення змагань та металеві човни, що резонують і не дають змоги добитися потрібного звуку, але зовсім не мали вигляду розчарованих...
       А тим часом лідерство захопив 16-річ-ний Артем Покидько. Дві його щуки "затягнули" на 2,4 кг. Але в лідерах хлопчина потримався недовго: 3,5 кг (5 щук) привіз учасник N 12, 3,8 кг - N 22...
       І нарешті - перший сом! Навіть два. Та учасник не дуже добре знав загальні правила і розцінив соменя 0,5 кг як трофей. Соменя прилюдно відпустили, але його зарахували хлопцю і додали до ваги іншої рибини - сомика 1,7 кг. Згідно з регламентом Олекса Івчепко, молодий спортсмен з команди УТМР, став лідером.
       До закінчення контрльного часу залишалось 10 хвилин, коли пристав човен з останнім учасником і виявилося, що попереднього лідера потіснили... Сом вагою 7 кг - таким був трофей Вячеслава Орлюка з команди Дому рибалки. Час скінчився. Чемпіон - Орлюк!
       До речі, ця команда з самого початку залишила у присутніх солідне враження. Надійні снасті, власноруч виготовлені квоки, впевненість у рухах - все говорило про серйозні наміри хлопців, які, до речі, мають свою сторінку в інтернеті і запрошують усіх бажаючих до спілкування. Адреса їх сайта: www.Fishing.Kiev.ua
       Отже чемпіон та призери відомі: І -Вячеслав Орлюк (Дім рибалки), II -Олексій Івченко (УТМР).
       Оскільки сома більше ніхто не впіймав III місце віддали Олексію Резніченку, який здобув дві щуки загальною вагою 5,5 кг. На заключному шикуванні переможцям вручили почесні грамоти та медалі, а головний спонсор змагань мисливсько-риболовний клуб "Сом", представлений доктором технічних наук, професором В.Оніщенком, нагородив їх оригінальними подарунками.
       Потім була традиційна рибальська юшка. Представники, ще донедавна конкуруючих команд, змішалися за столом. І не було за ним переможців та переможених. Був колектив захоплених і щасливих людей, у якому стерлися усі вікові та посадові межі. Було рибальське братство.