ТЕРНОПIЛЬСЬКИЙ КРОКОДИЛ - 2000 
Андрiй Забрудський, Тарнопiль, 2000 р.

     Місцем, куди в вихідні дні більшість тернопільських рибалок відправляються, щоб відпочити і половити рибку, є озеро в селі Івачів. Ця водойма штучного походження знаходиться на річці Серет, що протікає через Тернопільську область і впадає в Дністер. Розмір: ширина метрів 800, довжина 5-6 км. Озеро останнім часом сильно поросло осокою і лататтям, але є і відкриті великі плеса. Глибина: на руслі до 4 метрів, а в основному 1,5 – 2. Дно також заросло травою. Тому можна сказати, що озеро задовольняє смаки будь яких рибалок.
     Риба водиться різноманітна. Багато жовтого і білого карася, окремі екземпляри до півтора кілограми. Є короп, лящ, плотва, окунь, лин. Ну і звичайно, справжньою мрією кожного рибалки є щупак.
     Я приїхав в Івачів, в 6:00. Був чудовий осінній ранок. Температура 10 градусів, вітру немає зовсім. Над очеретами озера завис густий туман. З цієї молочної маси, чулись перегукування поодиноких рибалок. Взяв човна на базі комбайнового заводу і вийшов на воду. Орієнтуватись в тумані було дуже важко і я часто натикався на човни таких як я мисливців за крокодилом прісних вод – щупаком.
     Місцем для пошуків щупака я обрав плеса, що простяглись між очеретами. Кажуть, що там колись проходило старе русло. Мені не раз доводилось чути розповіді рибалок, що там ловились досить пристойні екземпляри. Та і сам я в минулі вихідні спіймав в цьому місці два щупака на 2,5 і 2 кілограми.
     Взявши спінінг і причепивши блешню Mepps Lusox другий номер з грузилом 7 грам, я почав обловлювати навколо човна, кидаючи на 30-35 метрів. Легесенький, мало відчутний вітерець ніс мого човна в білу невідомість. В один з разів я вже мало не витягнув блешню з води, коли відчув сильний поштовх. Залишалось напевно 2-3 метри до човна. В товщі води блиснув жовтий живіт доволі великого щупака. Часу на роздуми в мене не було. Я сильно підсік. Рибина одразу пірнула під човна. Я спробував запхати кінець спінінга в воду, але не встиг. Плетена жилка Fire Line 0,17 зчепилась за сучок на борті і встряла. Через секунду все було скінчено. На спінінгу мотлявся обірваний кінець жилки. Я трохи посумував, закурив цигарку і прив’язавши нового стального повідка і блешню Blue Fox срібну, четвертий номер, продовжив. Так минуло пів години. Не було ніякого результату. Тоді я вирішив спробувати воблера, який дав мені знайомий на пробу. Воблер був дуже схожий на HI-LO фірми Abu Garcia. Він мав салатово-жовтий колір з чорними смугами. Також у нього регулювалась пластина. Десь кинувши разів 10, я зрозумів як він себе поводить у воді. Відрегулював пластину на потрібну глибину. Перший щупак на 1 кілограм попався майже одразу. Другий, такий самий, також не заставив себе довго чекати. Я набрав азарту. Повільно пливучи між острівками очерету, я раз по разу кидав воблера в туман. В один з моментів, в метрах п’ятнадцяти від човна, я відчув сильний поштовх. Після підсічки, яку я роблю автоматично, спробував форсувати події. Але це мені не вдалось риба ніяк не хотіла з’являтись на поверхні. Вона то підходила, то відходила. Робила спроби піти під човна, але я навчений попередньою поразкою, не давав їй такої можливості. Покружлявши хвилин 10-15, вона на решті здалась. Підчепивши її підсаком, закинув в човна. На дні лежав чудовий щупак, кілограм на 5-6.
     В цей момент, як по велінню чарівної палички, туман розступився і на мене сипонуло яскравим сонячним промінням. На годиннику була майже дев’ята година, додому було ще рано. Я вирішив ще трохи порибалити. Але як я і сподівався нічого більше не піймав. Вода в озері дуже чиста, прозора і коли світить таке яскраве сонце, це марна справа пробувати піймати щупака. Я вже робив спроби в попередні рази і дійшов такого висновку. В похмурі осінні дні можна ловити на протязі дня, а в сонячні, тільки зранку і ввечері.
     Я був задоволений результатом і спакувавши рибу в мішок, поїхав додому.
     Дома здивуванню мами і сусідів не було меж. Декотрі ніколи не бачили такого великого щупака.

     Щупак заважив на п’ять з половиною кілограм, довжиною 86 сантиметрів. Про подальшу його долю ви думаю здогадались, а голова займе місце серед моїх трофеїв.
     Ось така риболовля.

(с)Дом Рыбака - 2000